Перикардит у дітей

зміст

Що таке Перикардит у дітей -
Що провокує / Причини перикардитами у дітей
Патогенез (що відбувається?) Під час перикардитами у дітей
Симптоми перикардиту у дітей
Діагностика перикардиту у дітей
Лікування перикардиту у дітей
Профілактика перикардитами у дітей

Що таке Перикардит у дітей -

Перикардит у дітей - Запальне ураження серозної оболонки серця (найчастіше - вісцерального листка). Перикардит рідко виступає проявом іншої хвороби, частіше це ускладнення. Серед дітей перикардити - явище рідкісне, і діагностуються вони також вкрай рідко - в одиничних випадках.

Відео: міокардити. Відео презентація

Класифікація

Види перикардиту у дітей:

сухі (фіброзні)
ексудативні

Такий поділ умовно через однотипності механізмів розвитку. Але в проявлених симптомах є відмінності, що виправдовує розподіл на вище зазначені 2 види. Ексудативний перикардит у дітей, в свою чергу, ділиться на серозний і гнійний. результатом перенесеного перикардиту є адгезивний перикардит, який розглядається окремо від вище перерахованих видів. Це симптомокомплекс, що виникає внаслідок зрощення листків перикарда.

Що провокує / Причини перикардитами у дітей

Найчастіше провокують перикардит у дитини вірусні захворювання, наприклад, спровоковані ентеровірусами. Розглядається захворювання може виникати при ревматизмі, диф-фузних захворюваннях сполучної тканини (наприклад, при системний червоний вовчак), існують також уремічні перикардити. У дітей до 6 років перикард може бути вражений при важких септичних процесах - частіше за тих, що викликані стафілококом. В даний час в дуже рідкісних випадках бувають перикардити туберкульозної етіології.

Патогенез (що відбувається?) Під час перикардитами у дітей

Більшість перикардитов у дітей мають иммунопатологический генез - ревматичні, вірусні, туберкульозні. Перикардити при гнійних процес-сах пропонується розглядати як метастатичні, які бувають через гематогенного заносу, або прориву в порожнину перикарда гнійного вогнища з міокарда. Уремічний перикардит при тяжкій нирковій недостатності у дитини носить токсичний характер. Морфологічне дослідження найчастіше виявляє фібриноїдні накладення, випіт. Характер випоту залежить від основної хвороби.

Симптоми перикардиту у дітей

Хвороба має гострий початок. У симптоматиці домінують:

1. Ознаки накопиченняексудату або відкладення фібрину, які про-є такими ознаками:

шум тертя перикарда
больовий синдром
збільшення серця в розмірах

2. гіподіастолія. Це ознаки здавлення порожнин серця. Вони викликають застій в системі порожнистих вен, гепато- і сплено-Мегалот, набряки.

Типовим симптомом перикардиту у дітей є больовий син-дром. Біль постійна. У дітей до 5 років вона часто виявляється в області живота, супроводжується надмірним утворенням і накопиченням газів в кишечнику. При натисканні на живіт біль стає сильнішою, особливо в епігастрії. В частих випадках біль також посилюється, коли малюк змінює положення тіла, коли вдихає глибше звичайного - ці особливості можуть використовувати лікарі при діагностиці. У дітей від 7 років більш типова локалізація болю - в грудній клітці з іррадіацією в ліве плече, шию.

У 50% дітей, особливо в перші дні хвороби, виявляють патогномонічний ознака - шум тертя перикарда. Звучати він може по-різному - від ніжних екстратон до грубого типового систоло-діастолічного шуму, що нагадує хрускіт раз-гризаемого сухаря або хрускіт снігу. На підставі серця шум тертя можна почути найкраще, коли дитина сидить і при натисканні стетоскопом. Від кількості і характеру випоту інтенсивність шумів не залежить. Для утворення шуму необхідно тільки наявність фібринозних на-положень на епікарді, зіткнення і рухливість листків околосердеч-ної сорочки. При шумі тертя перикарда він записується на ФКГ як неправильні, високочастотні коливання, які пов`язані з фазами сердеч-ного циклу.

Симптоми ексудативного перикардиту значною мірою визначаються величиною і швидкістю накопичення випоту. Загальний стан дитини, як правило, різко стає гірше, батьки помічають задишку. З`являються тупий біль в області серця, дитина в частих випадках приймає положення напівсидячи, вимушене положення. Про появу випоту в перикарді говорить збільшення зони сердеч-ної тупості. Збільшується абсолютна серцева тупість, при наявності великого випоту розширюється і відносна серцева тупість. Якщо випіт великий, в частині випадків з`являються такі симптоми як захриплий голос і гикавка у дитини. У дітей до 5 років можна виявити вибухне лівої половини грудної клітини, яке буває через ригідності грудної клітини. Максимальний артеріальний давши-ня знижено, мінімальне - нормальне або навіть підвищений.

Відео: Хвороби серця

При перикардиті у дітей з`являється і інша група симптомів. Це ознаки здавлення порожнин серця з порушенням їх діастолічного наповнення (синдром гіподіастолія). У дітей до 1 року ознаки здавлення серця яскраві, але симптоми не можна назвати специфічними. підвищення Веноза-ного тиску в системі верхньої порожнистої вени викликає у дітей до 12 місяців підвищення внутрішньочерепного тиску з появою неврологічної симптоматики, що нагадує менінгіт - ригідність потиличних м`язів, блювота, вибухне джерельця і ін. У немовлят шия коротка, тому вени на ній визначаються з великими труднощами . Але в старшому віці вени видно добре, їх можна пропальпувати. Визначаються і кубітальние вени і вени кисті, що у немовлят можна спостерігати лише в одиничних випадках. Далі може з`являтися-ся легкий ціаноз нігтьових лож і вушних раковин. Майже одночасно появ-ся гепато- і спленомегалія, причому збільшення печінки завжди переважає-дає, в більшості випадків печінка болюча. Набряки при здавленні серця з`являються спочатку на обличчі, на більш пізньому етапі поширюються на шию.

адгезивний перикардит відомий також як сліпчівий, констриктивний. Він стає наслідком ревматичного, туберкульозного, септичного перикардиту. гостра фаза може в деяких випадках бути незафіксованою. Виявляється хвороба тільки при порушенні гемодинаміки через розвинулися зрощень. З`являється гіподіастолія. З`являються скарги на відчуття тиску в правому підребер`ї і загальну слабкість. Батьки можуть зауважити, що ціаноз посилюється, коли дитина лягає. Також відзначають одуловатость особи у дитини. Шийнівени пульсують і набухають. Фіксують також асцит. Набряків ніг не спостерігається. Обстеження серця дозволяє зафіксувати ослаблений серцевий поштовх, який іноді негативний.

Межі серця при адгезивному перикардиті у дітей в нормі, можуть бути злегка збільшені. Аускультативно, крім тахікардії і поміркований-ного акценту II тону на легеневої артерії, іноді можна виявити протодиастолический додатковий тон (перикардіальний тон). Цей тон вислу-шивают відразу за II тоном, і він має високу гучність.

Діагностика перикардиту у дітей

ексудативний перикардит
ЕКГ-зміни при перикардиті у дітей не можна назвати типовими. Але при великих випоту можна виявити зниження зубців, часто негативні зубці Т, сме-щення інтервалу S-T. Рентгенографічні методи показують розширення тіні серця, яка приймає трикутну форму або форму трапеції, кулі. Пульсація серця зменшена, що особливо добре виявляється при кімографіческую дослідженні.

Для діагностики перикардиту у дітей використовують метод, який вважається досить надійним, це ехокардіографія. Метод дозволяє виявити наявність випоту і його кількість, а також визначити фібринозні накладення на лист-ках перикарда. Про характер ексудату можна будувати висновки за течією ос-новного захворювання, на тлі якого розвинувся перикардит, точним диаг-нозі стає після пункції.

адгезивний перикардит
Для діагностики застосовують такий метод як ЕКГ. Фіксують невелике зниження зубців, конкордантность зміщення-ня сегмента S-T. Зубець Т знижений або негативний. На ФКГ іноді вдається реєструвати перикардіальний протодиастолический тон. Для діагностики цього виду перикардиту у дитини важливо рентгенографічне дослідження. При нормальних або помірно розширених кордонах серця виявляють зменшення або навіть відсутність пульсових коливань, пульсаторного зубці деформовані.

Відео: Перикардит (Лікування Папіломи - 100% результат)

При діагностиці будь-якого виду перикардиту у дитини основні труднощі виникають у визначенні природи захворювання.

Лікування перикардиту у дітей

Лікують основне захворювання, яке спровокувало перикардит. Різні види вимагають різних підходів лікування. Спеціальна терапія не потрібна при сухих (фібринозних) перікардітах у дітей. А при ексудативному перикардиті лікування різний - залежить від характеру випоту. Серозний і серозно-фібринозний вид мають алергічну природу, тому необхідна де-сенсибілізуюча, в тому числі попередження насильства терапія. Лікарі приписують в більшості випадків діуретики (такі як лазикс, гіпотіазид і т. П.), Може знадобитися і симптоматична терапія (усуває прояви, але не впливає на причину хвороби). При великому випоті з явища-ми тампонади серця необхідна пункція перикарда.

При гнійному перикардиті обов`язковим лікуванням є пункція або навіть дренаж порожнини перикарда. У більшості випадків гнійний вміст повністю відсмоктують, промивають порожнину фізіологи-ного розчином з гепарином і тразилол, вводять антибіотики. тривалого-ність і кратність дренажу залежить від ефективності лікування.

При ексудативному перикардиті у дітей проявляються ознаки недостатності кровообігу, тому для лікування застосовують серцеві глікозиди, найчастіше за методом помірно швидкого насичення. При адгезивних перікардітах показано тільки хірургічне лікування, інші методи неефективні.

Прогноз при перикардиті у дітей

Прогноз перикардиту залежить в основному від хвороби, яка стала причиною. Серйозний прогноз при гнійному і адгезивному перикардиті у дитини.