Зантін

зміст

1. Опис фармакологічної дії
2. Показання до застосування
3. Форма випуску
4. Фармакодинаміка
5. Використання під час вагітності
6. Протипоказання до застосування
7. Побічна дія
8. Спосіб застосування та дози
9. Взаємодії з іншими препаратами
10. Особливі вказівки при прийомі
11. Умови зберігання
12. Термін придатності
13. Належність до ATX-класифікації

Опис фармакологічної дії

Антагоніст Н2-гістамінових рецепторів II покоління. Пригнічує базальну і стимульовану гістаміном, гастрином, ацетилхолином секрецію соляної кислоти. Знижує активність пепсину. Тривалість дії 12 год.

Показання до застосування

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гіперацидному стан, стресова виразка, ерозивний рефлюкс-езофагіт, НПЗЗ-гастропатія, синдром Золлінгера-Еллісона, хронічні епізоди диспепсії, профілактика синдрому Мендельсона, загострень виразкової хвороби, аспірації шлункового соку під час наркозу, рецидиву кровотечі в післяопераційному періоді.

Форма випуску

Розчин для ін`єкцій 2.5% - ампула 1 мл упаковка контурна чарункова 5 пачка картонна 1

Розчин для ін`єкцій 2.5% - ампула 1 мл упаковка контурна чарункова 5 пачка картонна 2

Розчин для ін`єкцій 2.5% - ампула 2 мл упаковка контурна чарункова 5 пачка картонна 1

Розчин для ін`єкцій 2.5% - ампула 2 мл пачка картонна 2

Фармакодинаміка

Блокатор H2-гістамінових рецепторів II покоління. Механізм дії пов`язаний з блокадою H2-гістамінових рецепторів мембран парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Пригнічує денну і нічну секрецію HCl, а також базальну і стимулюючу, зменшує обсяг шлункового соку, викликаного розтягуваннямшлунка харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, ацетилхолін, пентагастрин, кофеїн).

Зменшує кількість HCl в шлунковому соку, практично не пригнічуючи "печінкові" ферменти, пов`язані з цитохромом P450, не впливає на концентрацію гастрину в плазмі, продукцію слизу. Знижує активність пепсину.

Чи не впливає на концентрацію Ca2 + в сироватці крові. Після перорального прийому в терапевтичних дозах не впливає на концентрацію пролактину (можливе минуще незначне підвищення концентрації пролактину в сироватці крові після в / в введення ранітидину в дозі 100 мг і більше). Не впливає на виділення гормонів гіпофіза: гонадотропіну, ТТГ і СТГ.

Чи не впливає на концентрацію кортизолу, альдостерону, андрогенів або естрогенів, на рухливість сперматозоїдів, кількість і склад сперми, а також не робить антиандрогенного дії.

Може послаблювати вивільнення вазопресину. Підсилює захисні механізми слизової оболонки шлунка і сприяє загоєнню її пошкоджень, пов`язаних з впливом HCl (в т.ч. припинення шлунково-кишкових кровотеч і рубцюванню стресових виразок), шляхом збільшення утворення шлункового слизу, вмісту в ній глікопротеїнів, стимуляції секреції гідрокарбонату слизовою оболонкою шлунка , ендогенного синтезу в ній Pg і швидкості регенерації. У дозі 150 мг пригнічує секрецію шлункового соку протягом 8-12 год.

Пригнічує ферменти (слабше циметидину).

Використання під час вагітності

Протипоказано при вагітності.

Протипоказання до застосування

Гіперчутливість, вагітність.

Побічна дія

З боку нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, нечіткість зорового сприйняття, порушення акомодації ока.

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): брадикардія, AV-блокада, асистолія, артеріальна гіпотензія, лейко- і тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гіпо- та аплазія кісткового мозку.

З боку шлунково-кишкового тракту: оборотні зміни функціональних печінкових тестів, гепатит, панкреатит.

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив`янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.

Інші: біль у суглобах, біль у м`язах, гіперпролактинемія, гінекомастія, аменорея, ослаблення лібідо.

Спосіб застосування та дози

В / в повільно (протягом 5 хв) 50 мг, в розведенні 0.9% розчином NaCl або 5% розчином глюкози до 20 мл-при необхідності проводять повторні введення через кожні 6-8 год. В / в крапельно, зі швидкістю 25 мг / ч протягом 2 ч-при необхідності - повторне введення через 6-8 ч. в / м - 50 мг 3-4 рази на добу.

Для профілактики кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих зі стресовими виразками переважно в / в повільне введення в початковій дозі 50 мг, з наступним безперервним в / в вливанням 0.125-0.25 мг / кг / год.

Введення проводять до тих пір, поки хворий не зможе самостійно приймати їжу. Пацієнтам з зберігається ризиком кровотечі надалі призначають всередину, по 150 мг 2 рази на добу (як тільки починається харчування хворих через рот).

Для профілактики ризику розвитку синдрому Мендельсона - в / м або в / в повільно, 50 мг за 45-60 хв до загальної анестезії або всередину, 150 мг за 2 год до загальної анестезії і напередодні ввечері. Породіллям під час пологів - по 150 мг через кожні 6 ч.

Дітям - в / в, інфузійно (протягом 15-20 хв), попередньо розбавивши до необхідного обсягу сумісним розчином для в / в введення, при виразковій хворобі шлунка - 2-4 мг / кг / сут, при гастроезофагеальному рефлюксі - 2-8 мг / кг 3 рази на добу.

Взаємодії з іншими препаратами

Всмоктування порушують сукральфат і інші антациди. Ранітидин прискорює всмоктування цефалоспоринів, хлорпромазина, індометацину, кетоконазолу, пригнічує метаболізм в печінці феназола, амидопирина, гексобарбитала, пропранололу, діазепаму, лігнокаіна, фенітоїну, теофіліну, варфарину.

Особливі вказівки при прийомі

Лікування ранітидином може маскувати симптоми, пов`язані з карциномою шлунка, тому перед початком лікування необхідно виключити наявність злоякісного новоутворення. Ранітидин, як і всі блокатори H2-гістамінових рецепторів, небажано різко відміняти (синдром "рикошету").

При тривалому лікуванні ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактерійні поразки шлунку з подальшим розповсюдженням інфекції.

Блокатори H2-гістамінових рецепторів слід приймати через 2 години після прийому ітраконазолу або кетоконазолу щоб уникнути значного зменшення їх всмоктування. Може бути причиною хибнопозитивної реакції при проведенні проби на білок в сечі.

Блокатори H2-гістамінових рецепторів можуть протидіяти впливу пентагастрина і гістаміну на кислотоутворюючих функцію шлунка, тому протягом 24 год, що передують тесту, застосовувати блокатори H2-гістамінових рецепторів не рекомендується.

Під час лікування слід уникати вживання продуктів харчування, напоїв і ін. ЛС, які можуть викликати подразнення слизової оболонки шлунка. В період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту.

Умови зберігання

Список Б .: У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ° C.

Термін придатності

36 міс.

Належність до ATX-класифікації

A Травний тракт і обмін речовин

A02 Препарати, що застосовуються при станах, пов`язаних з порушеннями кислотності

A02B Противиразкові засоби та препарати, що застосовуються при гастроезофагеальному рефлюксі

A02BA Блокатори гістамінових H2-рецепторів

A02BA02 Ranitidine

Увага, тільки СЬОГОДНІ!