Лікування ендокринної системи народними засобами
За народним рекомендаціям, для приготування настою траву на ніч запарюють в духовці. Зараз зазвичай користуються термосом. Дозу сухого сировини (зазвичай 2-3 столових ложки) з вечора всипають в термос на 0,5 л і заливають доверху окропом. П`ють на наступний день в теплому вигляді (занадто гарячу рідину треба охолодити, налив порцію настою в склянку і помішуючи ложкою), розділивши на 3-4 прийоми, за 20-30 хвилин до їжі.
Для приготування відвару сировину кип`ятять 15-20 хвилин в емальованій каструлі під кришкою на слабкому вогні, доливаючи при необхідності окріп до початкового об`єму. Приймають відвари так само, як настої.
При зовнішньому застосуванні дозу сировини як для настоїв, так і для відварів збільшують у 2-3 рази.
Іноді фітотерапевти призначають хворим окремі трави, але набагато частіше - збори. При хронічних захворюваннях курс лікування триває довго, месяцамі- через 2-3 місяці рекомендується робити перерву на 10-14 днів (або через 25 днів - на 5 днів).
Ми зупинимося лише на двох таких захворюваннях - цукровому діабеті та гіпертиреозі, відомому також як зоб. Обидва ці захворювання досить серйозні і поширені, і при обох фітотерапія може виявитися гарною підмогою основного лікування.
Почнемо з цукрового діабету, при якому в організмі через нестачу гормону інсуліну виникають складні порушення вуглеводного, жирового і білкового обміну. Фітотерапію при цукровому діабеті ні в якому разі не можна проводити самостійно. Тільки під наглядом ендокринолога і, як правило, на додаток до медикаментозного лікування, а не замість нього.
При цукровому діабеті застосовуються такі рослини: береза (лист), глід, брусниця (лист), бузина чорна, вероніка, женьшень, заманиха, звіробій, суниця, золототисячник, кропива дводомна, кукурудзяні рильця, ламінарія, льон (насіння), лопух (корінь ), м`ята, горіх грецький, подорожник, нирковий чай, собача кропива, бузок (нирки), смородина чорна (лист), солодка, спаржа, сухоцвіт болотна, квасоля, цикорій, чебрець, чорниця (лист), шипшина, елеутерокок.
Збір № 1: береза (лист) - 2, глід (плоди) - 3, вероніка лікарська - 2, золототисячник - 5, лопух (корінь) - 5, м`ята перцева - 2, нирковий чай - 2, пустирник - 3, солодка - 2, цикорій - 4, шипшина - 2.
Збір № 2: глід - 3, кропива дводомна - 3, льон (насіння) - 2, м`ята - 2, пустирник - 5, спаржа лікарська - 4 чебрець - 4, чорниця (лист) - 7, шипшина - 3.
Збір № 3: брусниця (лист) - 4, звіробій __ 2, кукурудза (рильця) - 4, лопух (корінь) - 5, м`ята - 2, горіх волоський (лист) - 3, бузок (нирки) - 2, сухоцвіт болотна - 2, чорниця (лист) - 3, шипшина - 2.
Збір № 4: глід - 3, бузина чорна (квітки) - 2, звіробій - 3, суниця (лист) - 2, ламінарія - 2, льон (насіння) - 2, м`ята - 2, подорожник - 3, смородина чорна (лист) - 3, квасоля (стручки) - 5, чорниця (лист) - 7, шипшина - 2.
Збори № 1-4 готують і приймають як зазвичай, заварюючи з вечора 2-3 столові ложки збору в півлітрову термосі і приймаючи настій на наступний день в три прийоми за 20-30 хвилин до їжі.
Фітотерапію при цукровому діабеті проводять під наглядом лікаря постійно, без перерв, при можливості чергуючи зазначені збори. Лікування травами не приносить повного зцілення, але самопочуття хворих при тривалому вживанні настоїв поліпшується. Нерідко з`являється можливість зменшити дози протидіабетичних препаратів, а іноді і обходитися без них. Крім того, фітотерапія в багатьох випадках охороняє хворих від діабетичної нейропатії і ретинопатії, уражень нирок, печінки, серцево-судинної системи, характерних для цукрового діабету.
Лікування травами передбачає обов`язкове дотримання дієти, запропонованої лікарем, незалежно від форми та тяжкості захворювання. На додаток до основних зборів можна призначити два-три рази на рік, курсами тривалістю місяць-півтора, препарати женьшеню, елеутерококу або заманихи, які роблять благотворний вплив на діяльність центральної нервової системи і підвищують тонус організму.
Перейдемо тепер до фітотерапії при дифузному токсичному зобі, або гіпертиреозі. Для цього захворювання характерна підвищена функція щитовидної залози, її збільшення. Як і в разі цукрового діабету, лікування травами проводиться тільки під наглядом лікаря і як доповнення до основного лікування.
При гіпертиреозі застосовуються такі рослини:
глід, будра, валеріана, оман, буркун, лопух, материнка, звіробій, суниця, календула, ламінарія, конвалія, липа, меліса, м`ята, омела, подорожник, пижмо, полин звичайний, собача кропива, ромашка, рута, горобина чорноплідна, спаржа, сухоцвіт болотна, туя, деревій, кріп, фіалка, хміль, чебрець, чистотіл, шавлія, шипшина.
Збір № 5: глід - 3, буркун - 2, звіробій - 3, календула - 2, ламінарія - 4, меліса - 3, пижмо - 2, пустирник - 4, рута - 3, туя (пагони) - 2, хміль - 3, шавлія - 4 , шипшина - 3.
Збір № 6: будра -2, лопух -5, ламінарія - 5, конвалія - 2, м`ята - 1, полин звичайний - 2, горобина чорноплідна - 2, сухоцвіт болотна - 3, деревій - 1, чебрець - 2, шипшина - 2.
Збір № 7: глід - 2, валеріана - 1, лопух - 6, материнка - 2, ламінарія - 3, меліса - 2, омела біла - 2, пустирнік1 - 4, спаржа лікарська - 2, кріп - 1, чистотіл - 1, шипшина - 2.
Збір № 8: оман - 1, буркун - 3, лопух - 5, звіробій - 2, суниця (лист) - 2, ламінарія - 3, конвалія - 2, липа (квітки) - 1, м`ята - 1, подорожник - 2, ромашка аптечна - 2 , сухоцвіт болотна - 3, фіалка триколірна - 1, шипшина -2.
Настої готують і приймають звичайним чином. Фітотерапію проводять протягом півтора-двох років, при необхідності і довше. Збори, як і в інших випадках, бажано чергувати. Іноді при підвищеній функції щитовидної залози у хворих відзначається схильність до послаблення шлунка-в таких випадках в збори треба додати лапчатку прямостоячую, кровохлебку, плоди вільхи або кору дуба.
Настої лікувальних трав допомагають нормалізувати роботу щитовидної залози, відновити масу тіла, поліпшити діяльність серцево-судинної системи. Вони полегшують стан хворих і сприяють тому, щоб виписані лікарем медикаменти виявили себе найкращим чином.
