Симптоми і способи лікування гастродуоденита
При такої хвороби як гастродуоденіт симптоми і лікування можуть мати істотні відмінності.
Вони будуть залежати, насамперед, від тяжкості захворювання та віку пацієнта. У більшості випадків хвороба починає прогресувати без наявності характерних симптомів. Однак при загостренні гастродуоденита, у людини з`являються характерні клінічні прояви цієї недуги.
Причини і форми хвороби
Гастродуоденіт є хвороба, при якій в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки починають розвиватися різні запальні процеси. Умовно поділяють гостру і хронічну форму гастродуоденіту.
Гостра форма зазвичай з`являється після отруєння будь-якими хімікатами або харчовими продуктами. Наприклад, спровокувати розвиток недуги можуть пестициди, що входять до складу будь-якого блюда. Також гострий гастродуоденіт може з`явитися під впливом інфекційних захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Серед причин виникнення недуги так само можна виділити сильні стреси. Нервові потрясіння можуть стати причиною гіперсекреції соляної кислоти, внаслідок чого запалюється слизова оболонка шлунка, і гастродуоденіт починає прогресувати.
Причини виникнення хронічного гастродуоденіту наступні:
- Вплив хелікобактерної інфекції.
- Незбалансоване харчування. Наприклад, якщо людина споживає недостатньо кількість білка, заліза або вітамінів, підвищується ризик розвитку цієї недуги.
- Хронічні хвороби. Наприклад, гастродуоденіт може з`явитися внаслідок панкреатиту, печінкової недостатності, аутоімунних і ендокринних захворювань.
- Зловживання алкогольними напоями.
- Куріння.
- Тривалий прийом глюкокортикостероїдних засобів.
Розрізняють 4 форми гастродуоденита: поверхнева, гіпертрофічна, змішана і ерозивно.
Поверхневий гастродуоденіт характеризується наявністю характерних симптомів тільки в період загострення недуги. Також при даному типі недуги складки слизової оболонки шлунка набрякають і трохи збільшуються в розмірах.
При гіпертрофічному гастродуоденіті на стінках слизовій оболонці шлунка виникає характерний наліт білуватого відтінку. Іноді він супроводжується крововиливами і почервонінням.
Змішаний гастродуоденіт має ті ж ознаки, що і гіпертрофічний. Однак при цій формі вираженість характерних симптомів значно збільшується.
Ерозивний гастродуоденіт характеризується наявністю великої кількості поверхневих виразок на стінках слизової оболонки шлунка. Іноді в області ерозій з`являється білий наліт. При несвоєчасному лікуванні ерозивного гастродуоденіту у пацієнта розвивається виразкова хвороба.
Симптоми і діагностика недуги
При гострій стадії гастродуоденита симптоматика носить гострий і яскраво виражений характер. Як правило, у пацієнта виникає відчуття тяжкості в околопупочной зоні. Крім того, характерними симптомами гастродуоденита є болі в животі, кисла відрижка, сильна печія. Іноді у пацієнта виникає блювота, запаморочення. Зазвичай симптоми носять короткочасний характер.
При хронічній формі недуги симптоматика дещо відрізняється. При хронічному гастродуоденіті симптоми зазвичай посилюються після прийому їжі. Наприклад, у людини може виникнути відчуття переповненості в надчеревній ділянці. Даний симптомом супроводжується болючим болем, яка зазвичай виникає через 2-3 години після прийому їжі. У деяких пацієнтів больовий синдром може проявлятися тільки вночі.
Ще при хронічному гастродуоденіті у хворого виникає підвищена дратівливість, млявість, порушення зниження маси тіла. У деяких випадках виникає металевий присмак у роті. Якщо хворий страждає від хронічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту, можуть з`явитися такі симптоми як: діарея, запор, відчуття гіркоти у роті або білий наліт на язиці.
У дітей при гастродуоденіті симптоми будуть відрізнятися. Наприклад, у дитини крім основних ознак недуги, спостерігається підвищена пітливість.
Відео: Пігулка. Гастрит Лікування. 31 Марта 2016 (31.03.2016) HD
Якщо у людини з`явилися характерні симптоми даного захворювання, йому призначається комплексна діагностика. Перш за все, хворому слід здати pH-метрію. Цей аналіз дозволить оцінити секреторну функцію шлунка. Також діагностика доповнюється езофагогастродуоденоскопія. Ця процедура дозволить оцінити тяжкість недуги і стан слизової оболонки шлунка. Також діагностика доповнюється загальним аналізом крові.
лікування недуги
Зазвичай, при діагнозі "гастродуоденіт" лікування здійснюється за допомогою медикаментозної терапії. Пацієнту призначають такі групи препаратів:
- Блокатори H2 рецепторів. Вони допомагають налагодити нормальну секрецію шлунка. Кращими препаратами даного типу вважаються Омепрозаол і Циметидин.
- Антацидні медикаменти. Їх зазвичай призначають при підвищеній кислотності. Антациди допомагають захистити слизову оболонку шлунка від впливу пепсину і соляної кислоти. Кращими препаратами даного типу вважаються Гастал, Денол і Маалокс.
- Спазмолітики. Ліки даного типу потрібні для купірування больового синдрому. Кращим спазмолітичну препаратом вважається Но-шпа.
При гастродуоденіті зі зниженою секрецією соляної кислоти пацієнтові призначають спеціальні замісні препарати, наприклад, бетацід або Ацидин-пепсин. Якщо в процесі діагностики була виявлена гелікобактерна інфекція, пацієнтові призначають антибіотики, метранідазол і блокатори H2 рецепторів.
Крім медикаментозної терапії, пацієнту призначають спеціальну дієту. З раціону рекомендується виключити смажені страви, жирне м`ясо, червону рибу, соління, копченості, солодощі, свіжу випічку, каву, алкоголь, газовані напої, гострі приправи. Також дієта при гастродуоденіті з підвищеною кислотністю передбачає відмову від цитрусових, цибулі, білокачанної капусти, часнику і ріпи.