Цукровий діабет і пітливість - чи є зв`язок?
Першопричиною діабету є хвороба підшлункової залози, діяльність якої порушується в наступних випадках:
- спадковість - перевіряється при наявності історії хвороб інших членів сім`ї;
- інфекційні захворювання;
- травми;
- ожиріння (характерно для діабету 2 типу);
- недостатня фізична активність.
Сам цукровий діабет може бути першого або другого типу. При діабеті першого типу, який досить рідкісний і виникає в основному у підлітків або молодих людей до 30 років, ознаки хвороби проявляються досить раптово. При цьому батьки дитини раніше і не знали, що він хворий, так як харчувався малюк начебто нормально і не страждав ожирінням.
При другому ж типі хвороба прокрадається непомітно і пов`язана, в першу чергу, із зайвою вагою. Якщо людина схудне, то діабет може відступити.
Але до якого б типу не ставився діабет, його ознаки дуже схожі. В результаті цієї хвороби уражаються багато органів, в тому числі і симпатичний відділ нервової системи, який, як відомо, відповідає і за потовиділення. Тому гіпергідроз і цукровий діабет тісно взаємопов`язані і загальної їх причиною стає стрес, який впливає на роботу всього організму. Як з`ясували вчені, стрес особливо часто з`являється у дитини, що йде в перший клас. Тому батькам необхідно уважно спостерігати не тільки за фізичним, але і за емоційним станом дитини.
Прояв пітливості при діабеті
Для позбавлення від пітливості в першу чергу необхідно проконсультуватися з ендокринологом. Лікар призначить необхідні аналізи і, після отримання відповідей, призначить комплекс заходів з лікування цього захворювання, в який входять:
- Медичне лікування.
- Нормалізація харчування.
- Гігієна.
- Народні засоби від пітливості.
Медичне лікування пітливості
Гіпергідроз при цукровому діабеті складно лікувати навіть медичними препаратами, так як вони активно впливають на організм людини, який і без того дуже слабкий. Тому мазі і крему призначають тільки у виняткових випадках, як і спеціальні алюмохлорідние антиперсперант. Їх нанесення проводиться тільки на чисту шкіру не частіше ніж один раз на добу. Найкраще користуватися ними вранці. Якщо рівень цукру в крові підвищився, то варто відмовитися від антіперсперант, також, як і перед тривалим перебуванням на сонці. Адже це може спровокувати сонячний опік.
Чистота тіла - один із способів боротися з запахом пітливості, як для дорослої людини, так і для дитини.
Просто приймайте регулярно душ, який ще й подарує свіжість під час спеки.
Так як піт добре тримається на волоссі, то їх необхідно ретельно мити, а деякі навіть голити.
Правильний одяг також сприяє зменшенню пітливості. Одягати краще не синтетичну, а бавовняну або, якщо дозволяють кошти, льняне.
Тіло буде набагато менше пітніти і спека переноситься легше, якщо ваші речі будуть вільного крою, а не щільно облягають.
Взуття також повинна бути натуральна, особливо для людей, які страждають на цукровий діабет. Так як у них і без того багато проблем зі здоров`ям, в результаті яких страждає весь організм, то краще не витрачати свій час на лікування таких болячок, як грибок. Душ, правильно підібране взуття, натуральна одяг, завжди свіжу білизну і чисті шкарпетки - ось основні принципи гігієни, які успішно справляються з пітливістю і прибирають неприємний запах поту.
Народні засоби від пітливості
Народні методи боротьби з зайвою потовиділенням також допоможуть хоч і не позбутися, але зменшити це неприємне явище. Вони можуть застосовуватися як для дорослої людини, так і для дитини. Для рук добре допомагає розчин солі. Для цього в 1 літр води додамо 1 чайну ложечку солі і потримаємо ручки в такій ванні хвилин 10. Від запаху ніг вам допоможе кора дуба або лаврового листа. Відвар кори дуба застосовується не тільки від пітливості ніг, але і для всього тіла. Просто треба збільшити кількість відвару в залежності від обсягу ванни.
При будь-якому способі лікування пітливості при діабеті другого типу впоратися з хворобою повністю неможливо, так як цей процес потовиділення завжди супроводжує діабетиків. Але, якщо виконувати всі рекомендації лікаря, то гіпергідроз можна взяти під контроль і не дати йому дійти до невозвратимой стадії.