Ти тут

Ко-діован

зміст

  1. Опис фармакологічної дії
  2. Показання до застосування
  3. Форма випуску
  4. Фармакодинаміка
  5. Фармакокінетика
  6. Використання під час вагітності
  7. Протипоказання до застосування
  8. Спосіб застосування та дози
  9. Передозування
  10. Взаємодії з іншими препаратами
  11. Особливі вказівки при прийомі
  12. Умови зберігання
  13. Термін придатності
  14. Належність до ATX-класифікації

Опис фармакологічної дії

Ко-Діован - антигіпертензивний препарат, до складу якого входять антагоніст рецепторів ангіотензину II і тіазидний діуретик.

Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) є ангіотензин II, який утворюється з ангіотензину I за участю АПФ. Ангіотензин II зв`язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи в першу чергу як безпосереднє, так і опосередковану участь у регуляції артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина, ангіотензин II викликає прямий пресорний відповідь. Крім того, він стимулює секрецію альдостерону і сприяє затримці натрію.

Валсартан - активний та специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II. Діє вибірково на рецептори підтипу AT1, які відповідальні за відомі ефекти ангіотензину II. Збільшені сироваткові рівні ангіотензину II внаслідок блокади AT1-рецепторів валсартаном можуть стимулювати вільні АТ 2-рецептори, що врівноважує ефекти, пов`язані з блокадою AT1-рецепторів. Скільки-небудь вираженої агоністичної активності відносно рецепторів підтипу AT1 валсартан не проявляє. Спорідненість валсартану до рецепторів підтипу AT1 приблизно в 20000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу АТ 2.

Валсартан не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кінінази II, який перетворює ангіотензин I в ангіотензин II і руйнує брадикінін. При порівнянні валсартана з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно (рlt; 0,05) нижче у хворих, які отримували валсартан, ніж у хворих, які отримували інгібітор АПФ (2,6 проти 7,9%, відповідно). У клінічному дослідженні, що включало хворих, у яких раніше при лікуванні інгібітором АПФ розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено у 19,5% випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком - у 19% випадків, в той час як в групі хворих , які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався в 68,5% випадків (рlt; 0,05). Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають важливе значення для регуляції функцій серцево-судинної системи.

При лікуванні валсартаном хворих з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску, не впливаючи ЧСС.

Після прийому внутрішньо разової дози препарату у більшості хворих початок антигіпертензивної активності відзначається в межах 2 год, максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 год. Антигіпертензивна дія зберігається протягом більше 24 годин після прийому препарату. За умови регулярного застосування препарату максимальний АТ, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається в межах 2-4 тижнів і підтримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. Наявність в препараті гідрохлортіазиду забезпечує більш сильне зниження артеріального тиску.

Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані високо чутливі до дії діуретиків рецептори, і де відбувається пригнічення транспорту іонів Na + і С1. Механізм дії тіазидів пов`язаний з пригніченням насоса Na + Cl-, що на перший погляд, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Сl-. В результаті цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно в однаковій мірі. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об`єму циркулюючої крові, внаслідок чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію в сироватці крові. Взаємозв`язок між ренином і альдостероном опосередковується ангиотензином II, тому призначення антагоніста рецепторів ангіотензину II зменшить втрату калію, пов`язану із застосуванням гідрохлортіазиду.

Показання до застосування

Артеріальна гіпертензія.

Форма випуску

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 80 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 100, коробка (коробочка) картонна 8-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 12,5 мг-блістер 7, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 4

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 12,5 мг-блістер 14, пачка картонна 20-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 25 мг-блістер 7, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 4

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 320 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 20-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 1

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 2

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг + 25 мг-блістер 14, пачка картонна 7-

склад
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою 1 табл.
валсартан 80 або 160 мг
гидрохлоротіазід 12,5 або 25 мг
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний- кросповідон- магнію стеарат- МКЦ
оболонка таблеток 80 + 12,5 мг: гіпромеллоза- макрогол 8000- тальк- титану діоксид (Е171) - заліза оксид червоний (Е172) - заліза оксид жовтий (Е172)
оболонка таблеток 160 + 12,5 мг: гіпромеллоза- макрогол 8000- тальк- титану діоксид (Е171) - заліза оксид червоний (Е172)
оболонка таблеток 160 + 25 мг: гіпромеллоза- макрогол 8000- тальк- титану діоксид (Е171) - заліза оксид червоний (Е172) - заліза оксид жовтий (Е172) - заліза оксид чорний (Е172)
в блістері 14 шт.- в пачці картонній 1, 2 або 7 блістерів.

Фармакодинаміка

Ко-Діован - антигіпертензивний препарат, до складу якого входять антагоніст рецепторів ангіотензину II і тіазидний діуретик.

Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) є ангіотензин II, який утворюється з ангіотензину I за участю АПФ. Ангіотензин II зв`язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи в першу чергу як безпосереднє, так і опосередковану участь у регуляції артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина, ангіотензин II викликає прямий пресорний відповідь. Крім того, він стимулює секрецію альдостерону і сприяє затримці натрію.

Валсартан - активний та специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II. Діє вибірково на рецептори підтипу AT1, які відповідальні за відомі ефекти ангіотензину II. Збільшені сироваткові рівні ангіотензину II внаслідок блокади AT1-рецепторів валсартаном можуть стимулювати вільні АТ 2-рецептори, що врівноважує ефекти, пов`язані з блокадою AT1-рецепторів. Скільки-небудь вираженої агоністичної активності відносно рецепторів підтипу AT1 валсартан не проявляє. Спорідненість валсартану до рецепторів підтипу AT1 приблизно в 20000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу АТ 2.

Валсартан не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кінінази II, який перетворює ангіотензин I в ангіотензин II і руйнує брадикінін. При порівнянні валсартана з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно (рlt; 0,05) нижче у хворих, які отримували валсартан, ніж у хворих, які отримували інгібітор АПФ (2,6 проти 7,9%, відповідно). У клінічному дослідженні, що включало хворих, у яких раніше при лікуванні інгібітором АПФ розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено у 19,5% випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком - у 19% випадків, в той час як в групі хворих , які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався в 68,5% випадків (рlt; 0,05). Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають важливе значення для регуляції функцій серцево-судинної системи.

При лікуванні валсартаном хворих з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску, не впливаючи ЧСС.

Після прийому внутрішньо разової дози препарату у більшості хворих початок антигіпертензивної активності відзначається в межах 2 год, максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 год. Антигіпертензивна дія зберігається протягом більше 24 годин після прийому препарату. За умови регулярного застосування препарату максимальний АТ, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається в межах 2-4 тижнів і підтримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. Наявність в препараті гідрохлортіазиду забезпечує більш сильне зниження артеріального тиску.

Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані високо чутливі до дії діуретиків рецептори, і де відбувається пригнічення транспорту іонів Na + і С1. Механізм дії тіазидів пов`язаний з пригніченням насоса Na + Cl-, що на перший погляд, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Сl-. В результаті цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно в однаковій мірі. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об`єму циркулюючої крові, внаслідок чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію в сироватці крові. Взаємозв`язок між ренином і альдостероном опосередковується ангиотензином II, тому призначення антагоніста рецепторів ангіотензину II зменшить втрату калію, пов`язану із застосуванням гідрохлортіазиду.

Фармакокінетика

валсартан

Після прийому препарату всмоктування валсартану відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює в широких межах. Середня величина біодоступності - 23%. Фармакокінетична крива валсартану має низхідний мультиекспоненційний характер (T1 / 2 lt; 1 ч і T1 / 2 близько 9 год).

В діапазоні вивчених доз кінетика валсартану має лінійний характер. При повторному застосуванні валсартану змін кінетичних показників не відмічалося. При прийомі валсартану 1 раз на добу кумуляція незначна. Концентрації валсартану в плазмі крові у жінок і чоловіків були однакові. Валсартан значною мірою (на 94-97%) зв`язується з білками сироватки крові, переважно з альбумінами. Рівноважний VSS низький (близько 17 л). У порівнянні з печінковим кровотоком (близько 30 л / год), плазмовий Cl валсартана відбувається відносно повільно (близько 2 л / год). Валсартан виводиться переважно в незміненому вигляді, виведення валсартану з калом становить 70% від величини абсорбувати дози, з сечею - близько 30%.

При призначенні валсартану з їжею AUC зменшується на 48%, хоча, починаючи приблизно з восьмої години після прийому препарату концентрації валсартану в плазмі крові як у разі прийому його натщесерце, так і в разі прийому з їжею, однакові. Зменшення AUC, тим не менш, не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту.

Гідрохлортіазид

Після прийому всередину всмоктування гідрохлортіазиду відбувається швидко (Tmax - близько 2 год). Фармакокінетика гірохлоротіазіда в фазах розподілу і виведення описується загалом біекспоненціальною низхідною крівой- T1 / 2 кінцевої фази - 6-15 ч.

У терапевтичному діапазоні доз середня величина AUC зростає прямо пропорційно збільшенню дози. При повторних призначеннях фармакокінетика гідрохлоротіазиду не змінюється. При призначенні 1 раз на добу кумуляція незначна.

При прийомі всередину абсолютна біодоступність гідрохлортіазиду становить 60-80%. Виведення відбувається з сечею: більше 95% абсорбувати дози виводиться в незміненому вигляді і близько 4% - у вигляді гідролізату - 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду.

При одночасному призначенні гідрохлортіазиду з їжею відзначалося як підвищення, так і зниження його системної біодоступності (в порівнянні з відповідним показником при прийомі натще). Діапазон цих змін невеликий і клінічно незначну.

Валсартан / гідрохлортіазид

При спільному застосуванні з валсартаном системна біодоступність гідрохлортіазиду зменшується приблизно на 30%. Одночасне призначення гідрохлортіазиду, зі свого боку, не робить істотного впливу на кінетику валсартану. Зазначена взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлортіазиду. У контрольованих клінічних дослідженнях був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект даної комбінації, який перевищував ефект кожного з компонентів окремо, а також ефект плацебо.

Фармакокінетика в окремих групах хворих

Хворі похилого віку. У деяких хворих літнього віку AUC валсартану була дещо більше, ніж у хворих молодого віку, однак це не було клінічно значущим.

Нечисленні дані дозволяють припустити, що у літніх хворих (як здорових, так і страждають на артеріальну гіпертензію) системний Cl гідрохлортіазиду нижче, ніж у здорових молодих добровольців.

Хворі з порушенням функції печінки. AUC валсартану у хворих зі слабо вираженими (n = 6) і помірно вираженими (n = 5) порушеннями функції печінки була в 2 рази більше, ніж у здорових добровольців.

Використання під час вагітності

З огляду на механізм дії антагоністів ангіотензину II, не можна виключити ризик для плоду. Відомо, що дія інгібіторів АПФ на матку, в разі їх призначення в II і III триместрах вагітності, призводить до пошкодження або загибелі плоду, що розвивається. Введення гідрохлортіазиду в порожнину матки призводило до розвитку тромбоцитопенії у плода або в неонатальному періоді, а також до розвитку інших небажаних явищ, які відзначаються в подальшому у дорослих. Тому препарат Ко-Діован, як і будь-який інший препарат, який надає безпосередній вплив на РААС, не слід застосовувати при вагітності та в період годування груддю. Якщо вагітність виявлена в період лікування препаратом Ко-Діован, його необхідно відмінити якомога швидше.

Невідомо, чи проникає валсартан у грудне молоко у людини. В експериментальних дослідженнях було показано, що валсартан виділяється з грудним молоком.

Гідрохлортіазид проникає через плаценту, виділяється з грудним молоком у людини. Тому не рекомендується застосовувати препарат Ко-Діован в період годування груддю.

Протипоказання до застосування

підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату-

вагітність-

тяжкі порушення функції печінки, біліарний цироз і холестаз-

анурія, тяжкі порушення функції нирок (Cl креатиніну lt; 30 мл / хв) -

рефрактерні до адекватної терапії гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, а також гіперурикемія з клінічними проявами.

Безпека і ефективність застосування препарату Ко-Діован у дітей до теперішнього часу не встановлені.

З обережністю - стеноз ниркової артерії.

Безпека застосування препарату Ко-Діован у хворих з одностороннім або двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки не встановлена.

Спосіб застосування та дози

Всередину, по 1 табл. 1 раз на добу щодня. Залежно від клінічної ситуації, рекомендована добова доза становить 1 табл. 80 + 12,5 або 160 + 12,5 мг. При необхідності призначають по 1 табл. 160 + 25 мг на добу.

Хворим зі слабо або помірно вираженими порушеннями функції нирок (Cl креатиніну gt; 30 мл / хв) зміни дози препарату не потрібна. Також не потрібно змінювати дозу препарату у хворих зі слабко або помірно вираженою печінковою недостатністю небіліарного генезу без супутніх явищ холестазу.

Передозування

Симптоми: хоча до теперішнього часу відомості про передозування відсутні, основним проявом, яке можна було б очікувати, є виражене зниження артеріального тиску.

Лікування: якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід викликати блювоту. При гіпотензії звичайним методом терапії є в / в введення фізіологічного розчину.

Валсартан не виводиться за допомогою гемодіалізу через його значного зв`язування з білками плазми крові. У той же час для виведення з організму гідрохлортіазиду гемодіаліз ефективний.

Взаємодії з іншими препаратами

Можливе посилення антигіпертензивного ефекту при спільному застосуванні з іншими антигіпертензивними засобами.

Одночасне застосування солей калію, калійзберігаючих діуретиків, калійвмісних замінниками солі або будь-яких інших лікарських засобів, які можуть викликати підвищення концентрації калію в крові (наприклад гепарину), вимагає дотримання запобіжних заходів і, зокрема, частого визначення концентрації калію в крові.

При одночасному призначенні препаратів літію з інгібіторами АПФ і тіазидів Повідомлялося про тимчасове підвищення концентрації літію в сироватці крові і посилення, в зв`язку з цим, токсичних проявів. Досвід спільного застосування валсартану і літію відсутній, тому в цьому випадку рекомендується контроль концентрації літію в сироватці крові.

Не було відмічено клінічно значущих взаємодій при проведенні монотерапії валсартаном на фоні прийому наступних ЛЗ: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлортіазид, амлодипін, глібенкламід.

До складу препарату Ко-Діован входить тіазидний діуретик, тому потенційно можливі наступні лікарські взаємодії.

Тіазиди потенціюють дію похідних кураре.

Можливе зменшення діуретичної та антигіпертензивної дії тіазидного компонента препарату Ко-Діован при одночасному застосуванні з НПЗЗ, наприклад з похідними саліцилової кислоти, індометацином. Супутня гіповолемія може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності.

Ризик розвитку гіпокаліємії підвищується при одночасному призначенні діуретики, кортикостероїди, АКТГ, амфотерицину, карбеноксолона, пеніциліну G і похідних саліцилової кислоти.

Тіазиди можуть викликати такі небажані ефекти як гіпокаліємія або гіпомагніемія- дані стану підвищують ризик розвитку аритмії при одночасному застосуванні препаратів наперстянки.

Може виникнути потреба в регулюванні дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів.

Одночасне призначення тіазидних діуретиків може призвести до збільшення частоти реакцій гіперчутливості до алопуринолу, збільшення ризику розвитку побічних ефектів амантадину, посилення гипергликемического дії діазоксиду, зменшення виведення нирками цитотоксичних препаратів (наприклад, циклофосфаміду, метотрексату) і потенціювати їх мієлосупресивні дії.

Можливе підвищення біодоступності гідрохлортіазиду при одночасному застосуванні холіноблокаторів (наприклад атропіну, біперидену), що, мабуть, пов`язано зі зниженням рухової активності ШКТ і швидкості випорожнення шлунка.

Повідомлялося про випадки розвитку гемолітичної анемії при одночасному призначенні гідрохлортіазиду і метилдопи.

Холестирамін зменшує всмоктування тіазиднихдіуретиків.

При спільному застосуванні тіазиднихдіуретиків з вітаміном D або солями кальцію можливе потенціювання підвищення концентрації кальцію в сироватці крові.

Одночасне призначення циклоспорину може підвищити ризик розвитку гіперурикемії і появи симптомів, що нагадують загострення подагри.

Особливі вказівки при прийомі

Зміни концентрації електролітів сироватки. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Ко-Діован з солями калію, калійзберігаючими діуретиками, калійвмісними замінниками харчової солі, а також з ЛЗ, які можуть викликати підвищення концентрації калію в крові (наприклад гепарином).

Є повідомлення про розвиток гіпокаліємії при лікуванні тіазидними діуретиками. Рекомендується часто перевіряти вміст калію в крові.

При застосуванні тіазидних діуретиків може розвинуться гіпонатріємія і гіпохлоремічний алкалоз. Тіазиди спричиняють підвищення екскреції з сечею магнію, що може призвести до гіпомагніємії.

Дефіцит в організмі натрію і / або об`єму циркулюючої крові. У хворих з тяжким ступенем дефіциту натрію і / або об`єму циркулюючої крові, наприклад які отримують високі дози діуретиків, в окремих випадках після початку лікування препаратом Ко-Діован може виникати артеріальна гіпотензія з клінічними проявами. Перед початком лікування слід провести корекцію вмісту в організмі натрію і / або об`єму циркулюючої крові.

У разі розвитку артеріальної гіпотензії пацієнта слід покласти і, при необхідності провести в / в інфузію фізіологічного розчину. Після стабілізації артеріального тиску лікування препаратом Ко-Діован може бути продовжено.

Порушення функції нирок. Хворим з порушенням функції нирок, коли Cl креатиніну становить понад 30 мл / хв, не потрібна корекція дози препарату.

В даний час немає даних про застосування препарату Ко-Діован у хворих з вираженими порушеннями функції нирок (Cl креатиніну lt; 30 мл / хв) і у хворих, що знаходяться на гемодіалізі.

Порушення функції печінки. Чи не потрібна корекція дози препарату Ко-Діован у хворих з незначними і помірними порушеннями функції печінки при відсутності явищ холестазу, хоча рекомендується дотримуватися обережності. Захворювання печінки не роблять істотного впливу на фармакокінетику гідрохлортіазиду, тому зниження його дози не потрібна.

В даний час немає даних щодо застосування валсартану у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки.

Інші метаболічні порушення. Тіазиди можуть спричинити зміни толерантності до глюкози, а також підвищення концентрації холестерину, тригліцеридів і сечової кислоти в сироватці крові.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. Пацієнтам, які приймають Ко-Діован, слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та механізмами.

Умови зберігання

Список Б .: У сухому місці, при температурі не вище 30 ° C. У закритій упаковці.

Термін придатності

24 міс.

Належність до ATX-класифікації

C Серцево-судинна система

C09 Препарати, що впливають на ренін-ангіотензинову систему



C09D Антагоністи ангіотензину II в комбінації з іншими препаратами



C09DA Антагоністи ангіотензину II в комбінації з діуретиками

C09DA03 Валсартан в комбінації з діуретиками

Відео: Як весело і швидко забратися в кімнаті


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення