Гострий бронхіт

зміст

1. Що таке Гострий бронхіт -
2. Що провокує / Причини Гострого бронхіту
3. Патогенез (що відбувається?) Під час Гострого бронхіту
4. Симптоми Гострого бронхіту
5. Лікування Гострого бронхіту
6. Профілактика Гострого бронхіту

Що таке Гострий бронхіт -

Гострим бронхітом називається гостре запалення слизової оболонки бронхів, що характеризується збільшенням вище нор­-ми обсягу бронхіальної секреції, що призводить до відділенню мокротиння і кашлю, а при ураженні дрібних бронхів - до задишки.

Гострий бронхіт є одним з частих захворювань ор­-нів дихання. За даними спеціальних досліджень заболе­-ваності міського населення в 1969-1971 рр., приурочених до перепису населення СРСР 1970 року питома вага гострого бронхіту і бронхіоліту у групі неспецифічних захворювань легенів склав 30,3%. За даними матеріалів зверненнями, показник захворюваності коливався від 3,2 до 24,9% о. У м Мін­-ську і містах Естонії зареєстрована максимальна забо­-леваемость- 30,2-40,0% о при середньому її показник 15,9 на 1000 населення, практично однаковому у чоловіків і жінок (відповідно 15,7 і 16,1% о). Динаміка показника з повели­-ням віку в основному була відсутня, лише в Д наблю­-дений відзначалася деяка тенденція до повільного наростити­-ням показника захворюваності, що досягала максимуму (15,7-25,2% о) у віковому діапазоні 40-59 років, з піду­-щим незначним зниженням [Роменський А. А. и др В кн .: Поширеність та наслідки НЗЛ, 1977]. За узагальненими даними Б. Є. Вотчала і ін. (1974) (цит. За А. Н. кокосове, 1976), гострий бронхіт склав 1,5% всіх захворювань і 34,5% хвороб органів дихання. Захворюваність гострим брон­-хітом на підприємстві важкого машинобудування, за даними ВНДІ пульмонології [О. В. Коровіна та ін., 1978], в різні роки коливалася від 0,55 до 2,08 на 100 працюючих, причому на її рівень впливали епідемічні спалахи грипу н інших ГРЗ, погодні фактори, вік, умови праці.

Б. Є. Вотчал і ін. (1972) показали, що гострі бронхіти з тимчасовою втратою працездатності складають 20-38% всіх захворювань бронхів і легенів. Але значна частина хворих (50,8%) до лікарів не зверталася, т. Е. Зберігала ра­-працездатність. У Великобританії близько 50% всіх втрат робочого часу [Crofton J. і Douglas A., 1974] пов`язано з ост­-рій інфекцією дихальних шляхів (гострий трахеїт, гострий бронхіт), в більшості випадків вірусної природи.

Що провокує / Причини Гострого бронхіту

До гострого бронхіту привертає ряд факторів, в тій чи іншій мірі знижують загальну і місцеву резистентність організму, серед яких головне зна­-чення мають: 1) клімато-погодні фактори і умови праці, зокрема переохолодження і сирость- 2) куріння табака- 3) зловживання міцними алкогольними напіткамі- 4) оча­-говая інфекція носоглоткі- 5) порушення носового дихання-6) застійні зміни в легенях при серцевій недостатньо­-сти і ін.

серед етіологічних факторів гострого бронхіту можна виділити наступні: 1) фізичні (надмірно сухою, гаряче або холодне повітря) - 2) хімічні (різного роду хі­-етичні з`єднання твань кислот і лугів, двоокису сірки, окис­-лов азоту, кремній н пр.) - 3) інфекційні (віруси, бактерії та інші мікроорганізми) - 4) алергічні (органічний пил, пилок рослин та ін.).

Патогенез (що відбувається?) Під час Гострого бронхіту

Фізичні та хімічні шкідливості, раздра­-жая слизову оболонку бронхів, знижують місцеву резистентність­-ність і привертають до розвитку запального процесу інфекційної природи. З вірусів, що викликають гострі респіраторні захворювання, найбільшу роль в етіології ост­-якого бронхіту грає PC-вірус. Зумовлений ним інфекційно­-ний процес в більшості випадків супроводжується пораже­-ням бронхіального дерева, тоді як при інших ГРЗ частота бронхіту представляється значно меншою. Первинні бактеріальні бронхіти зустрічаються, мабуть, значно рідше вірусних та вірусно-бактеріальних. за дан­-ним Т. А. Веселова та ін. Зб. ВИІІП - етіоло. і патоген. инфекц. процесу і т. д., 1982], грипозні і інші віруси виявлялися у 70% хворих на гострий бронхіт, М. pneumo­-niae- у 28%. У 60% випадків висівали пневмококи, а в 16% -гемофільная паличка. Крім збудників ГРЗ, в етіології гострого бронхіту можуть мати значення і збудіте­-ли деяких інших гострих інфекційних процесів - кору, коклюшу, тіфопаратіфозіой групи і ін. У цьому випадку ост­-рий бронхіт є проявом відповідного заболе­-вання або його ускладненням.

Гострі алергічні бронхіти, які можна розглядати­-вать як прояв передастмою, зустрічаються у осіб з вроджений­-ним нахилом до алергічних реакцій.

Запальний процес при гострому бронхіті починається, як правило, з ураження носоглотки, поширюючись в далечінь­-нейшем на нижні дихальні шляхи - гортань, трахею, бронхи, бронхіоли. Що потрапив в дихальні шляхи вірус впрова­-ряется в клітини епітелію, порушуючи обмінні процеси в них, що призводить до загибелі клітин. Кількість зруйнованих епіте­-ліальних клітин зазвичай пропорційно патогеііості виру­-са. Загибель і слущівапіе пошкодженого епітелію відкривають дорогу вглиб тканин бактеріальної інфекції - найбільш ча­-сто пневмококи і гемофілиюн паличці, рідше - стафілококу. Бактеріальна флора зазвичай приєднується до вірусного по­-раженной дихальних шляхів з 2-3-го дня хвороби. це визна­-деляет подальший перебіг виник запалення, якому сприяють зміни в судинах (порушення мікроциркуля­-ції, мікротромбози) і нервових клітин (порушення тро­-фики).

Відео: Гострий бронхіт профілактика і лікування

Затяжний перебіг гострого бронхіту частіше спостерігається при вірусу-бактерпальной його природі. Йому сприяє також і порушення бронхіальної прохідності в результаті перед­-простувати поразки бронхів. Ускладнення бронхіту (ост­-раю пневмонія і ін.) обумовлені, як правило, бактеріаль­-ної інфекцією (стрептокок, гемолітичний стрептокок, зо­-лотістий стафілокок та ін.).

Патологічна анатомія. Відомості про патологічну ана­-томии гострого бронхіту практично відсутні. Уявлення про дію респіраторних вірусів на епітелій дихальних­-них шляхів грунтуються на вивченні зіскрібків слизової, ма­-териала біопсій і ексфоліативної цитології, а також на дан­-них нечисленних експериментальних досліджень на тваринах, зокрема на тхорах [Crofton J., Douglas A., 1974]. Респіраторні віруси викликають осередкову або генера­-лізованного дегенерацію і злущування клітин цилиндрическо­-го епітелію в перші три дні хвороби. Поряд із загибеллю най­-більш спеціалізованого епітелію, відбувається збільшення кількості келихоподібних клітин. При пошкодженні лише по­ поверхневих шарів слизової протягом наступних 2 тижнів про­-виходить регенерація епітелію. Більш глибоке ураження ха­-рактеризуется дегенерацією підслизового шару. Бактеріаль­-ве інфікування проявляється інфільтрацією підслизового шару поліморфноядерними нейтрофілами і лімфоцитами. При впливі алергічних факторів превалює картина ва­-зомоторного набряку слизової, а в бронхіальному змиві преобла­-дають еозинофіли. Повне відновлення епітеліального по­-притулку в неускладнених випадках гострого бронхіту відбувається, мабуть, протягом місяця. У важких випадках переважає­-дають явища некрозу слизової оболонки. загибель поверхност­-ного шару епітелію може ускладнитися інфікуванням гної­-рідним стафілококом, тоді має місце комбінація воспа­-лення і некрозу. Аспірірованіе інфікованого матеріалу в альвеоли призводить до розвитку стафілококової пневмонії, часто супроводжується абсцедированием.

Симптоми Гострого бронхіту

за етіології слід розрізняти гострі бронхіти: 1) інфекційного походження: а) вірусні, б) бактеріальні, в) вірусно-бактеріальние- 2) обумовлений­-ні фізичними і хімічними вредностямі- 3) змішані (наприклад, поєднання фізичних, хімічних чинників і ін­-фекций) - 4) неуточненої природи.

Відео: Гострий бронхіт симптоми. Як вилікувати бронхіт. Лікування бронхіту в домашніх умовах

за патогенезу можна виділити так звані первинні бронхіти, є самостійним захворюванням, і вто­-ковий бронхіти, що ускладнюють інші патологічні процес­-си. Практично всі гострі бронхіти, які можна рассмат­-ривать як самостійну нозологічну форму, є дифузними.

за рівню поразки гострі бронхіти можна розділити на: 1) трахеобронхіти, б) бронхіти з переважним пора­-ням бронхів середнього калібру і в) бронхіоліти.

за характером запального процесу гострі бронхіти діляться на катаральний і гнійний.

за функціональних особливостей гострі бронхіти слід поділяти на необструктнвний (з відносно хоро­-шим прогнозом) і обструктивний, зазвичай супроводжую­-щійся залученням в запальний процес дрібних бронхів і бронхіол, з відносно несприятливим клінічним про­-гноз. І, нарешті, по варіантів перебігу: 1) остротекущей

(Зазвичай не більше 2 тижнів) - 2) затяжний (до місяця і більше) - о) рецидивний (до 3 і більше разів на .теченіе року).

Більш важко і несприятливо протікають гострі пораже­-ня дрібних бронхів, які, як правило, носять обструктивний характер. Більшість гострих бронхів має катараль­-ний характер, гнійні форми зустрічаються рідко, зазвичай це пов`язано з стрептококової інфекцією в поєднанні з вірусами (вірусно-стрептококова асоціація). За даними Б. Є. Ось-чала і Л. В. Шульгіна (1970), при гострому бронхіті порушення бронхіальної прохідності виникає у 45,5% хворих, а у 1U, 4% воно зберігається протягом року після видимого одужання. При збереженні бронхіальної обструкції гострі бронхіти, на думку зазначених авторів, частіше перехо­-дять в хронічну форму.

Клініка. Клінічна картина гострого бронхіту визначаються­-ється особливостями етіологічного фактора, характером, сте­-пенью вираженості і поширеністю ураження слизу­-стій оболонки бронхіального дерева, рівнем ураження, сте­-пенью вираженості інтоксикації та дихальної недостатності­-ності, темпом розвитку хвороби.

Гострий трахеобронхіт може розвинутися протягом неяк­-ких годин, але може наростати і поступово, протягом неяк­-ких днів. У найбільш типових випадках, коли причиною гостро­-го бронхіту є інфекція, симптоми ГРЗ передують прояву гострого бронхіту, рідше вони розвиваються одному­-ментно. Типові загальні порушення самопочуття: недомога­-ня, слабкість, озноб, лихоманка. Одночасно можуть бути і інші прояви ГРЗ з боку верхніх дихальних пу­-тей- нежить, біль у горлі при ковтанні, осиплість голосу. Характерно своєрідне неприємне відчуття грудиною і між лопаток іноді переходить, в біль.

Основним і найбільш стійким симптомом бстрого ^ бронхіту є кашель - спочатку сухий. Кашель з`являється в самому начаяе-заболевапія, тримається протягом всієї хвороби і залишається останнім проявом перенесеного забо­-Леваном у реконвалесцснтов. При одночасному ураженні гортані кашель набуває своєрідний відтінок гавкаючого. Кашель при бронхіті виникає внаслідок подразнення або запалення слизової оболонки трахеї і великих бронхів через подразнення чутливих нервових закінчень. пароксіз­-ми кашлю зазвичай завершуються відділенням мізерною слизової мокроти. Нерідко виникає хворобливість у верхній частині черевної стінки, а також в нижніх відділах грудної клітки, відповідно до місця прикріплення діафрагми, через перенала ^ напруги відповідних м`язів при кашльових нападах. Через кілька днів хвороби кашель стає більш м`я­-ким і вологим, оскільки більш регулярно відділяється мок­-рота слизового або слизово-гіойного характеру. Поява (задишки як правило свідчить про приєднання якої, пов`язаної з залученням в хвороба дрібних бронхів. У цьому сенсі наявність кашлю і харкотиння в од­-ном випадку і задишки - в іншому може свідчити про рівень ураження бронхіального дерева, т. е. про преимущест­-венном ураженні великих або дрібних бронхів або їх соче­-Британії.

Пальпація, перкусія, так само як і огляд груд­-ної клітини, дають мало діагностичної інформації. Пальпа­-ція може виявити деяку хворобливість в межреберьях і над проекцією прикріплення діафрагми! тімпТнйчёскйй" Отте­-нок перкуторногозвуку при перкусії у випадках ураження дистальних бронхів і бронхіол свідчить про гострий пе-рерастяжепіі легких і корелює з іншими ознаками тя­-желой обструкції. Огляд грудної клітки в цих випадках кін­-статиром виражені зовнішні прояви важкої легеневої недостатності (участь міжреберних м`язів в акті дихання та ін.). Аускультативні зміни при ураженні великих бронхів можуть не визначатися. В інших випадках вислуховуючи­-ються жорстке дихання і сухі хрипи, часто розсіяні. Тембр хрипів зазвичай залежить від рівня ураження бронхів: чим ді-сталевих рівень ураження, тим вище тембр хрипів. при по­-явище в бронхах рідкого секрету можуть прослуховуватися та вологі (як правило, хрипи) хрипи. На відміну від таких при гострої пневмонії вони менш гучні, не настільки локальні і зникають після енергійного прокащліванія.

зміни з боку інших органів і систем при гострому бронхіті зазвичай відсутні або відображають ступінь загальної ві-РУСН-бактеріальної та іншої інтоксикації. І це слід зазначити про картину крові. Її зміни (наприклад, нейтрофілів-ний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ) можуть свідчити про ускладнення гострого бронхіту пневмонією.

рентгенологічні зміни при гострому бронхіті зазвичай відсутні. При вірусної інфекції можуть виявлятися роз­-ширення і нечіткість малюнка коренів легких в зв`язку з реакцією інтерстиціальної тканини в цій області на інфекцію. отр за­-тяжном перебігу гострого бронхіту повторне рентгенологіче­-ське дослідження має велике значення для своєчасної діагностики приєднаної пневмонії.

Особливостями клінічної картини алергічного брон­-хіта є відсутність загальновідомих ознак запалитися­-ня (слизисто-гіойпая і гнійна мокрота, іейтрофільний лей­-коцітоз, палочкоядерпий зсув лейкоцитарної формули, підвищена­-шенная ШОЕ і ін.), етіологічна зв`язок хвороби преимущест­-венно з неінфекційними факторами, схильність до аллергіч­-ським реакцій, інші прояви алергії, в тому числі при лабораторному дослідженні (еозинофілія крові і мокроти і т. д.), ефект (ex juvantibus) від протиалергічних засобів.

бронхиолит зазвичай є як би частиною важкого пора­-вання всього бронхіального дерева, рідше він розвивається саме­-стоятельно.

Відео: Гострий бронхіт

Для гострого бронхіоліту характерні виражена задишка »яка різко зростає при невеликому фізичному зусиллі, болісний кашель з відділенням мізерною слизової мокроти, болі в грудній клітці, пов`язані з перенапруженням нку­-них м`язів. Відзначаються одутлість особи, ціаноз вух, носа, пальців рук, ніг. Дихання напружене, за участю вспо­-могательних м`язів. Грудна клітка як би зафіксована в положенні глибокого вдиху, з піднесеним плечовим поясом. Перкуторний тон з тімпаііческім відтінком. Нижня межі­-ца легких опущена, рухливість діафрагми обмежена. При аускультаціїдихання часто ослаблене, в нижніх відділах можуть прослуховуватися хрипи, незвучние, за характером мало відрізняються від крепитирующих. Зниження звучності дихальних шумів зазвичай супроводжується нара­-Стань клінічних проявів дихальної недостатності і прогностично несприятливо. рентгенологічно определя­-ється картина гострого здуття легень, може бути посилення легеневого малюнка. При ускладненні бронхіоліту мелкоочаго­-вої пневмонією рентгенологічна картина схожа на милі-арний туберкульоз легенів. Перебіг бронхіоліту тривалість­-ве (5-6 тижнів) і важке, прогноз часто несприятливий, осо­-ливо у літніх.

Лікування Гострого бронхіту

. Хворі на гострий бронхіт при підвищенні темпі­-ратури тіла підлягають звільненню від роботи, а ослаблені хворі похилого віку з емфіземою і (або) супутніх­-щей серцево-судинною патологією підлягають звільненню від роботи навіть при нормальній температурі тіла. Останнє відноситься і до мають різко виражені катаральні явле­-ня з боку верхніх дихальних шляхів, до працюючих на відкритому повітрі, в гарячих цехах, в дитячих установах, громадському харчуванні, навчальних закладах, лікарняних уч­-реждениях.

При тяжких формах захворювань, супутньої (легеневої н сер­-дечно-судинної) патології і загрозу ускладнення гострої пнев­-моніей доцільна госпіталізація хворого. Важливою лікувальної заходом при підвищенні температури тіла є по­-Тільну режим. Куріння тютюну під час хвороби категорії­-но забороняється.

Рекомендується рясне пиття теплої рідини: гарячий чай з лимоном, медом, малиновим варенням, чай з липового. кольори, з сухої малини, підігріті лужні мінеральні води (боржомі, смирновська, славяповская і ін.), потогінні та грудні збори. Може бути рекомендована наступна про­-пись: Fructus Rubi idaei, Folii Gariarae aa 20,0, Herbae Origani vulgaris 20,0 або FJorum Tiliae, Fructus Rubi idaei aa 50,0. MDS - 2 столові ложки суміші заварити двома склянками ки­-п`ята, кип`ятити в закритому посуді протягом 5-10 хв, проце­-дить і пити настій гарячим, по одній склянці [Дубіль В. В. та ін., 1980]. Ці заходи, як правило, викликають рясне пото­-відділення, знижують підвищену температуру тіла, покращують загальне самопочуття. Гірчичники на область грудини зви­-но зменшують неприємні відчуття в області трахеї. показу­-ни парові Інга&ції.

Відео: *** Гострий і Хронічний бронхіт *** | *** Ostryj i Hronicheskij Bronhit ***

Медикаментозне лікування гострого бронхіту в на­-варте час в основному симптоматичне, з застосуванням жарознижувальних, протизапальних і болезаспокійливих засобів: ацетилсаліцилової кислоти (0,5 г), метиндола (0,025 г), пірамннала (амидопирина 0,25 г, фенобарбіталу 0,02 г, кофеїну 0,03 г), пиркофен (амидопирина іфенацетин по 0,25 г, кофеїну 0,05 г), пірамеіна (амидопирина 0,3 г, кофеїну 0,03 г), цитрамон і ін., зазвичай по 1 табл..З рази в день. При одночасному ураженні носоглотки і гортані по­-корисних аерозольні препарати: камфомен, каметон і інгаліпт 3-4 рази на день. Ці комбіновані препарати містять в своєму складі норсульфазол, стрептоцид, камфору, ментол та ін., Надають антисептичну, протівовоспалітель­-ве і місцевознеболювальну дію. Необхідний прийом ві­-Таміно, в першу чергу С (0,1-0,3 і 0,5 г) і А (по 3 мг) 3 рази на день.

Якщо в якості етіологічного фактора передбачається вірусна інфекція, лікування здійснюється відповідно до принципів, викладених.

При відсутності ефекту від симптоматичної терапії, по­-явище гнійної мокроти слід включити антибактері­-альні препарати (тетрацикліни, напівсинтетичні пе-ніцілліни, бісептол тощо.) для впливу на бактеріальну мікрофлору. Це одночасно є заходом профілактики пневмонії. Призначаючи антибіотики, потрібно збільшити дозу вво­-димого вітаміну С до оптимальної дози (1 мг на кожні 100 тис. ОД антибіотика). При затяжному перебігу запальних­-ного процесу, що не піддається загальноприйнятої антібактеріален­-ної терапії, рекомендується поєднувати її з аерозольним введе­-ням (через ультразвуковий інгалятор) продигиозана: 4-5 інгаляцій 1-2 рази в тиждень, по 1 мг препарату на інгалят­-цію. У зазначеному плані доцільно також застосування пірогеналу і деяких інших біогенних препаратів, стиму­-чих неспецифічну резистентність, процеси регене­-рації і т. п.

при обструктивному синдромі призначають бронхорасші-ряющий кошти різного механізму дії: симпа-томіметікі, холінолітики і міотропної спазмолітики, в пер­-шу чергу групу теофіліну. Доцільно призначення комбінованих препаратів-теофедрина, антастман і ін. Якщо ознаки обструкції стійко зберігаються, є про­-явища алергії, призначають інсталяції кортикостероїдів-дов: гідрокортизон і ін. 25-50 мг в день, бекотид (Бекліа-метазона), або короткий, на 5-7 днів, курс кортікостероідрв (зазвичай предннзолон 15-20 мг в день) . При превалювання атопічних алергічних факторів доцільно призначати фенкарол, провести курс интала або задитена (протягом ме­-сяца).

при затяжному перебігу бронхіту з метою медичної реа­-білітаціі доцільно застосовувати лужні тепловлажние інгаляції з морської або мінеральною водою (типу боржомі, Єсентуки). З метою нормалізації реактивності організму, загальнозміцнюючий і гартує дії рекомендуються також загальне опромінення ультрафіолетовими променями, фен­-рез кальцію на грудну клітку, іонотерапія з негативними аероіонами. Функціональної реабілітації реконвалесцентів сприяє перебування в заміському реабілітаційному оздоб­-лення або спеціалізованому відділенні кліматичного сану­-торію (місцеві санаторії, Південний берег Криму і ін.). Важливе місце в системі реабілітації відводиться спеціальним методи­-кам лікувальної фізкультури (звукова і дихальна гімнасти­-ка, кругова тренування).

Профілактика Гострого бронхіту

Профілактика гострого бронхіту в своїй основі змикається з профілактикою вірусних інфекцій. Крім цього, певне значення в профілактиці гострого бронхіту має усунення різного роду неспецифічних подразнень слі­-зистой оболонки бронхіального дерева, що сприяють раз­-витию і прогрессіровапію запального процесу (запилений­-ності і загазованості виробничих приміщень, охлаж­-дення і переохолодження, перегрівання, швидкої зміни конт­-вікові температур, куріння тютюну, зловживання алкого­-лем і ін.). Має значення і своєчасна санація вогнищ інфекції, в першу чергу в носоглоточной області (гнійний еннуіт і ін.), Ліквідація ускладнень для носового дихання (усунення поліпів, викривлення носової перегородки та ін.). Особливо важливо регулярне загартовування (повітряні і солнеч­-ні ванни, водні процедури, ходьба босоніж), яке перед­-шанобливо починати в літній сезон.