Сибірська виразка у дітей

Відео: На Ямалі бушує сибірська виразка

зміст

1. Що таке Сибірська виразка у дітей -
2. Що провокує / Причини Сибірської виразки у дітей
3. Патогенез (що відбувається?) Під час Сибірської виразки у дітей
4. Симптоми Сибірської виразки у дітей
5. Діагностика Сибірської виразки у дітей
6. Лікування Сибірської виразки у дітей
7. Профілактика Сибірської виразки у дітей

Що таке Сибірська виразка у дітей -

сибірська виразка - Гостра інфекційна хвороба, до якої схильні тварини і люди-проявляється важкою інтоксикацією, ураженням лімфатичного апарату і шкірних покривів.

Форми сибірської виразки:

1. шкірна форма
2. Шлунково-кишкова
3. легенева
4. сібіреязвенная септицемія
5. Неуточнені сибірська язива тощо.

Відео: Експерт: на сибірку можна заразитися від купленого м`яса

Епідеміологія. Головне джерело сибірської виразки - заражені тварини, такі як кози, вівці, велика рогата худоба, верблю­-ди, коні та ін. Вони виділяють інфекцію протягом усього періоду захворювання, небезпеку становлять сеча, кал, кров`янистий секрет легких і слина таких тварин. Після загибелі їх небезпеку несуть всі органи і тканини, включаючи шерсть, кістки і шкури. Хвора людина ж не несе небезпеки для оточуючих.

Зараження тварин в більшості випадків відбувається через їжу (корми, трави з пасовища), рідше - при укусах гедзів і мух-жигалок. У тварин найчастіше сибірська виразка протікає в септичній і кишкової формі. Рідше - в карбункулезной.

Відео: Сибірська виразка в Ямало-Ненецькому автономному окрузі

Сибірку схильні до інших діти від 7 ло 16 років, підлітки, особливо хлопчики, що пояснюється їх пристрастю до догляду за тваринами, тим, що вони беру участь в обробки вовни, використовують шкіру і шерсть в побуті.

Що провокує / Причини Сибірської виразки у дітей

Хвороба породжує сибиреязвенная бацила - Bacilla anthracis. Це велика паличка, нерухома, оточена прозорою капсулою. Бувають дві форми збудника: вегетативна і спорових. Вегетативні форми ростуть в живих організмах або в молодих лабораторних культурах. Гинуть через кілька хвилин при температурі середовища 55-60 ° С, а при кип`ятінні - миттєво. Відзначається їх стійкість до низьких температурних режимів.

Десятки років можуть зберігатися в грунті і воді суперечки сибіркових бактерій. У вовни тварин вони живуть 1-4 місяці, в шкурах тварин можуть зберігати свої властивості роками. Спорообразование не відбувається в живих організмах і трупах.

На тканинах збудник закріплюється за допомогою капсули, яка має виражену антіфагоцітарной активністю. Також сібіреязвенние бактерії виробляють екзотоксин.

Патогенез (що відбувається?) Під час Сибірської виразки у дітей

Інфекція потрапляє в організм дитини через пошкодження шкірних покривів, набагато рідше - через слизові оболонки дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і кон`юнктиву. На місці вхідних воріт Bacilla anthracis розмножується, виробляючи екзотоксин і специфічну капсулу.

При зараженні шкіри формується карбункул сибірки, який представляє собою геморрагически-некротичні запалення шкіри і підшкірної клітковини. Далі збудник потрапляє в найближчі регіонарні лімфатичні вузли, що призводить до гострого специфічного лімфангітом, лімфоаденітом і сепсису.

імунітет. Після перенесеного захворювання у дитини формується стійкий імунітет. Але в літературі зафіксовані випадки повторного зараження через кілька років після одужання. Пасивний нетривалий імунітет в організмі створюють за допомогою введення протівосібіреязвенний глобуліну.

Патоморфологія. У внутрішніх органах фіксують різку гіперемію. У шкірі, лімфатичних вузлах, у всіх шарах стінки кишечника, в легких про­-наружіваются гостре серозно-геморагічного запалення, значний набряк з можливим розвитком некрозу. Велика кількість збудника знаходять в порожнині серця, клубоч­-ках нирок, печінки, спинномозкової рідини. Кров темно-червона, в`язка, не згортається. Мозго­-ші оболонки набряклі, з крововиливами, речовина мозку повнокровно.

Симптоми Сибірської виразки у дітей

При зараженні на сибірку у дітей інкубаційний період триває 2-3 діб, рідко - 6-8 діб. Мінімально - кілька годин - при попаданні великої кількості збудника в організм і слабкому імунітеті дитини.

Відео: Заступник голови Россільгоспнагляду про заходи у зв`язку з спалахом сибірської виразки на Ямалі

Форми сибірської виразки дитини: локалізована, генералізована. На початку хвороби загальний стан незначно порушено, може бути розбитість і загальне нездужання, головний біль. До кінця першого дня або до початку другого температура тіла піднімається до рівня 39-40 С, загальний стан погіршується. Температурить дитини від 5 до 6 діб, в сприятливих випадках після цього вона знижується.

Найчастіша форма сибірської виразки у дітей - шкірна. На місці попадання збудника в організм формується пляма червоного кольору, що швидко переходить в мідно-червону папулу, процес супроводжується свербінням. Через 2-3 години на місці папули формується везикула з серозним вмістом, потім вміст стає темним, кров`янисті.

Діти можуть розчісувати папулу, і не переносити свербіння. У рідкісних випадках вона лопається сама, утворюючи на своєму місці ранки. З поверхні виразки відбувається рясна серозно-геморагічна ексудація, утворюються «дочірні» бульбашки, які розкриваються і викликають ексцентричний зростання виразки.

Замість пустули пізніше з`являється шви­-ро чорніючий і збільшується струп. Струпи зливаються між собою в темну, тверду, часто злегка увігнуту і горбисту кірку. А під струпом в цей час розвивається інфільтрат у вигляді багряного вала, возвишающе­-гося над рівнем здорової шкіри. Приєднується набряк, захоплюючий іноді великі ділянки, особливо в місцях з рихлою підшкірною клітковиною (на обличчі).

Небезпека несуть виразкові ураження на слизовій губ, що призводить до тяжких набряків, які можуть поширюватися на верхні дихальні шляхи і стати причиною асфіксії.

Біль в ураженій ділянці практично не відчувається, уколи безболісний­-ни, але дотик відчувається. Це відрізняє сибірську виразку при діагностиці з туляремією.

При шкірній формі хвороби у дитини в подальшому приєднуються регіонарні лімфоаденітом. Для лімфоаденітом характерні від­-ність значною хворобливості і повільний зворотний розвиток.

Разом зі зниженням температури поліпшується загальний стан, послаблюються інші симптоми.

Шлунково-кишкова сибірська виразка - Рідкісне захворювання. Протікати може по-різному. У деяких випадках на перший план виходять порушення фун­-кцій шлунково-кишкового тракту, в інших випадках - загальна інтоксикація. Хвороба в більшості випадків починається раптово з такого симптому як ріжучі болі в животі, незабаром починаються також нудота, кривава блювота, парез кишечника, кривавий пронос.

Поразка кишок при сибірку призводить до подразнення очеревини, прободению, випоту, перито­-Ніту. Болі можуть бути локалізовані в області червоподібного відростка або жовчного міхура, що необхідно брати до уваги при диференціальних­-ної діагностики.

легенева форма захворювання протікає важко. Спочатку з`являються нежить, загальна розбитість, слезотечіе­-ня, кашель, сильні озноби, підвищення температури тіла до рівня 39-40 ° С.

Для легеневої форми сибірської виразки характерні болі в грудній клітці, задишка, блідість шкірних покривів, ціаноз слизових обол­-чек, важко відділяється серозна або серозно-геморагічна мокрота. У легких притупляється перкуторний звук в нижніх відділах, можна почути сухі і вологі хрипи, часто буває плеврит.

У мокроті знаходять у великій кількості сібіреязвенние бактерії. Летальний результат може наступити через прогресивного наростання серцево-судинної недостатності.

Діагностика Сибірської виразки у дітей

При лабораторній діагностиці сибірки в першу чергу виділяють збудника. Для мікроскопічного дослідження необхідний такий біологічний матеріал від хворого як вміст пустули, матеріал з карбункула, гній, сеча, кал, мокротиння, блювотні маси. При аутопсії використовують шматочки органів або цілі органи.

Мікроскопічні дослідження іноді поєднують з люмінесцентно-серологічним аналізом.

Лікування Сибірської виразки у дітей

Застосовують етіотропне, симптоматичне і патогенетичне лікування. Основа лікування - антибіотики, які поєднують з протівосібіреязвенний імуно­-глобуліном.

Найдієвіші щодо сибірки у дітей антибіотики це пеніцилін, цефалоспорин, цепорин, левоміцетин, азитроміцин, гептаміцін в дозах відповідно до віку хворого.

Профілактика Сибірської виразки у дітей

Профілактичні заходи повинні бути на­-мовані на виключення контакту людини з хворими тваринами, зараженими продуктами і сировиною тваринного походження.

За епідеміологічними показниками­-ям проводять активну імунізацію людям 14-60 років. Застосовується жива сибиреязвенная вакцина, яку вводять накожно або підшкірно.

Екстрена профілактика сибірки проводиться в перші 5 днів всім особам після контакту з інфікованим матеріалом. Застосовуються антибіотики, такі як тетрациклін, феноксиметилпенициллин, доксициклін, ампі­-циллин, рифампіцин. Курс становить 5 днів. Дозу вираховують, враховуючи вік дитини. Крім цього, вводиться сибірки імуноглобулін. Для підлітків від 14 до 17 років вводиться доза 14 мл, а дітям - від 5 до 8 мл. За цими особами уста­-навливается медичний нагляд протягом 8-9 діб.