Порушення емоційний у дітей
Відео: Емоційно вольові психічні процеси Курс лекцій з психології
зміст
- При яких захворюваннях виникає порушення емоційний у дітей
- До яких лікарів звертатися, якщо виникає порушення емоційний у дітей
Відео: Володимир Касаткін (Росія) - Тестування когнітивних і емоційних порушень поведінки
Спектр емоційних порушень в дитячому та підлітковому віці надзвичайно великий. Це можуть бути важкі невротичні конфлікти, неврозоподібні стани у дитини внаслідок органічного ураження центральної нервової системи, преневротіческіе стану і ін.
У психологічній літературі емоційне неблагополуччя у дітей розглядається як негативний стан, що виникає на тлі важко вирішуваних особистісних конфліктів.
Симптоми емоційних порушень у дітей старшого дошкільного віку.
1. Труднощі в спілкуванні з однолітками і дорослими:
- неуравновешенность-
- возбудімость-
- бурхливі афективні реакції (гнів, істеричний плач, демонстрація образи), які супроводжуються соматичними змінами (почервоніння, посилене потовиділення і т. д.) -
- негатівізм-
- упрямство-
- неуступчівость-
- конфліктность-
- жестокость-
- стійке негативне ставлення до общенію-
- застрявання на негативних емоціях-
- емоційна холодность-
- відчуження, яке приховує невпевненість в своїх силах.
2. Особливості внутрішнього світу:
- гостра воспріімчівость-
- впечатлітельность-
- хвороблива чувствітельность-
- наявність страхів: не є віковими, що заважають нормальній життєдіяльності дітей-
- тривожність-
- недовірливість.
Дана класифікація є дуже умовною, оскільки внутрішнє неблагополуччя дитини безпосередньо впливає на його поведінку і спілкування з оточуючими.
Необхідність більш чіткого виділення дітей з різними рівнями соціально-емоційного розвитку сприяє створенню класифікації, представленої нижче.
Рівні соціально - емоційного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Низький (неблагополуччя):
- небажання і невміння діяти спільно з дорослими і сверстнікамі-
- відсутність ініціативи в общеніі-
- уникнення взаємодії-
- відсутність самоконтролю в діях, поведінці і емоціях-
- виняткова орієнтація на власні дії-
- невизнання правил і норм спілкування і діяльності-
- відсутність понять "добре погано" або небажання їх дотримуватися при сформірованності-
- конфліктність, агресивність.
середній:
- недостатня ініціативність в общеніі-
- перевагу виключно пасивних ролей-
- ситуативна регуляція афективних проявленій-
- невміння залагоджувати конфлікти-
- прийняття допомоги і можливість її надання.
високий:
- бажання вступати в спілкування, взаємодіяти тривалий час-
- успішну участь в колективних делах-
- успішне виконання і лідерських, і пасивних ролей-
- вміння залагодити конфлікт, поступитися або наполягти на своем-
- визнання і адекватне виконання правил, запропонованих дорослими-
- дбайливе ставлення до світу почуттів людей і предметного світу-
- вміння зайняти себе-
- володіння адекватними способами вираження свого внутрішнього стану.
Формування у дітей старшого дошкільного віку вміння долати своє неблагополуччя відбувається в діяльності, в безпосередньому спілкуванні з дорослими і однолітками.
При яких захворюваннях виникає порушення емоційний у дітей
Традиційно виділяються три групи факторів, що призводять до виникнення емоційних порушень у дітей і підлітків: біологічні, психологічні та соціально-психологічні.Біологічні передумови емоційних порушень включають в себе генетичні чинники. Так, в дослідженнях зарубіжних авторів була виявлена чітка зв`язок між депресивними станами в дітей і аналогічними станами у їхніх батьків. Безсумнівно, спадкові чинники грають важливу роль у формуванні індивідуально-типологічних характеристик особистості дитини, однак їх далеко недостатньо для виникнення тих чи інших емоційних порушень.
До біологічних факторів, що призводять до виникнення емоційного неблагополуччя у дитини можна віднести соматичну ослабленість внаслідок частих захворювань. Вона сприяє виникненню різних реактивних станів і невротичних реакцій переважно з астенічним компонентом. Ряд авторів вказують на підвищену частоту емоційних порушень у дітей з хронічними соматичними захворюваннями, відзначаючи, що порушення ці не є прямим результатом хвороби, а пов`язані з труднощами соціальної адаптації хворої дитини і з особливостями його самооцінки. Набагато частіше емоційні порушення зустрічаються у дітей, в анамнезі у яких спостерігаються обтяжливі біологічні фактори в пери-та постнатальний періоди, але вони також не є визначальними у виникненні емоційних порушень у дитини. В. В. Ковальов відзначав, що невротичні реакції у дітей можуть бути обумовлені неправильним вихованням на тлі церебрально-органічної недостатності. Резидуально-органічна недостатність, на думку автора, сприяє формуванню психічної інертності, застрявання на негативних афективних переживаннях, підвищеній збудливості, лабільності афекту. Це полегшує поява хворобливих реакцій на психологічні впливу і сприяє їх фіксації.
До власне психологічних причин виникнення емоційного неблагополуччя у дітей автори відносять особливості емоційно-вольової сфери дитини, зокрема порушення адекватності його реагування на впливу ззовні, недолік в розвитку навичок самоконтролю поведінки та ін.
Умовно емоційні порушення можна розділити на дві підгрупи. В основі цього поділу лежать ті сфери, в яких проявляється соціально-емоційне неблагополуччя: з одного боку, у взаєминах з іншими людьми, з іншого - в особливостях внутрішнього світу дитини.
