Діагностика меланоми: огляд основних методів
Основа успішного лікування меланоми - правильна діагностика цього захворювання. При підозрі на меланому, лікарі повинні провести спеціальне обстеження і тести, що дозволяють діагностувати у пацієнта саме меланому, відрізнивши її від немеланомних злоякісних новоутворень або інших захворювань шкіри. Для виявлення меланоми, а також виявлення можливих метастатичних вогнищ, медики проміняють цілий ряд діагностичних процедур.
Основні методи діагностики меланом
- Збір анамнезу. Збір анамнезу є з`ясування історії захворювання, яку може розповісти пацієнт. Зазвичай лікарі запитують пацієнта про те, як давно у нього з`явилися шкірні освіти, як змінювався їх розмір, колір і зовнішній вигляд, чи траплялися якісь супутні симптоми (наприклад, свербіж, болючість, кровоточивість і ін.). Крім цього, доктор з`ясовує, чи піддавався пацієнт впливу сонячного випромінювання і чи були випадки захворювання на меланому у родичів пацієнта.
- Фізикальне обстеження. Фізикальний (об`єктивний) огляд передбачає огляд лікарем підозрілого освіти, в ході якого оцінюється розмір, форма, колір і текстура, наявність лущення або кровоточивості. Крім цього, лікар повинен оглянути шкіру інших областей тіла, на предмет виявлення плям або родимок, які можуть носити злоякісний характер. Далі фахівець обов`язково промацує лімфовузли: шийні, пахвові або пахові (ті, які розташовані розташовані поруч з підозрілим утворенням), оскільки метастазування меланоми починається саме з прилеглих лімфовузлів. Якщо огляд підтвердив наявність злоякісного утворення, то проводяться додаткові методи діагностики, які допомагають підтвердити й уточнити діагноз.
- Аналіз крові. Аналіз крові пацієнта береться для того, щоб зробити спеціальний лабораторний тест, що допомагає визначенню в крові характерного для меланоми пухлинного маркера білка S-100 і лактатдегідрогенази (LDH).
- Молекулярна діагностика. Цей метод передбачає аналіз тканини лімфатичних вузлів за допомогою зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції (RT-РСR). Використовуючи метод молекулярної діагностики, можна виявити серед мільйона здорових клітин одну, уражену меланомою.
- Дерматоскопія. Це неінвазивний (що не припускає, будь-яких маніпуляцій, що ушкоджують шкірних покрив) метод діагностики, який допомагає провести об`єктивну оцінку характеристик підозрілого невуса і сформулювати показання до її видалення. Процедура дерматоскопія проводиться за допомогою спеціального апарату, який збільшує шкірні шари в десятки разів, дозволяючи тим самим ретельно досліджувати не тільки епідерміс, але і більш глибокі шари шкірної тканини.
- Мікроскопія конфокальна. Це також неінвазивний метод ранньої діагностики шкірних новоутворень. Його роблять за допомогою конфокального мікроскопа (в ньому використовується слабке інфрачервоне випромінювання), що дозволяє вивчити зовнішні і внутрішні шари шкіри на клітинному рівні. Цей метод діагностики меланоми, по суті, є неінвазивної, віртуальної біопсією.
- Радіоізотопне сканування тіла - неінвазивний метод діагностування меланоми шляхом сканування високої резолюції і точності. При первинному скануванні робляться знімки патологічних змін, а потім ці знімки використовуються для моніторингу шкірних утворень. Пацієнт, отримавши власну електронну копію знімків, може в подальшому самостійно проводити порівняльний аналіз, контролювати появу змін в шкірних утвореннях і фіксувати появу нових невусів.
- Діагностика меланоми pадіоактівним фосфоpом. Цей метод проводиться з двузамещенного фосфатом натрію, який позначений радіоактивним фосфором. Препарат пацієнт приймає вранці натщесерце, а потім за допомогою методу контактної радиометрии визначається накопичення ізотопу в пухлини, і порівнюються показники на ділянці здорової шкіри.
- Біопсія (забір клітин пухлини, з їх подальшим мікроскопічним дослідженням). Біопсія при підозрі на меланому найчастіше означає повне видалення підозрілого освіти для його дослідження на патологію. Якщо діагноз меланома підтвердиться, то буде виконана операція з видаленням прилеглої ділянки шкіри. При товщині меланоми більше одного міліметра, проводиться видалення «сторожових», тобто найближчих до меланоми лімфовузлів (лімфодіссекція), щоб попередити подальше проникнення захворювання в лімфатичну систему. Якщо ж в сторожовому лімфатичному вузлі клітин меланоми не виявляється, то обстеження лімфатичної системи на цьому завершується, оскільки ймовірність поширення пухлини в інші місця вкрай мала.
- Комп`ютерна томографія (КТ). За допомогою цього методу можна виявити метастази меланоми в різних органах. Іноді цей метод використовують для прицільної біопсії (якщо є підозра на метастази). Для цього голку вводять в пухлину під контролем КТ, а потім отриманий матеріал направляють для дослідження.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ). При цьому методі діагностики використовуються радіохвилі і сильні магніти, що дає можливість отримати знімки в поперечному і в поздовжньому напрямках. МРТ особливо корисна, коли необхідно досліджувати головний і спинний мозок пацієнта на предмет метастаз.
- Метод ультра-звукової діагностики (УЗД), який проводиться з датчиками для поверхневих органів 7,5-13,0 МГц здатний дати досить точну інформацію про товщину пухлини, що дозволить в подальшому планувати необхідний обсяг хірургічного видалення меланоми. УЗД змий пухлини і регіональних лімфатичних вузлів обов`язково використовують перед оперативним лікуванням при підозрі на меланому шкіри у всіх випадках.
Відео: День діагностики меланоми в Росії
Сучасна діагностика меланоми (відео)
Методи діагностики меланоми оновлюються і удосконалюються рік від року.
Про те, які саме з них вибрати для пацієнта в кожному конкретному випадку вирішує лікар. Також рекомендуємо ознайомитися з матеріалом про меланомі крові.
Відео: Дерматоскопія. Обстеження родимок в Києві
Необхідність проведення додаткових методів дослідження меланоми в чому залежить від стадії захворювання. Рекомендуємо прочитати статтю про пігментного меланоми.
Поділися в соц мережах: