Екзогенний алергічний альвеоліт

зміст

1. Що таке Екзогенний алергічний альвеоліт -
2. Що провокує / Причини екзогенного алергічного альвеоліту
3. Патогенез (що відбувається?) Під час екзогенного алергічного альвеоліту
4. Симптоми екзогенного алергічного альвеоліту
5. Діагностика екзогенного алергічного альвеоліту
6. Лікування екзогенного алергічного альвеоліту
7. Профілактика екзогенного алергічного альвеоліту

Що таке Екзогенний алергічний альвеоліт -

До екзогенних алергічних альвеоліту відносять заболева­-ня бронхів і легенів, при яких вдихання органічної пи­-ли викликає реакції підвищеної чутливості з переваж­-громадським ураженням альвеол і бронхіол. Особливо широко захворювання поширене серед осіб, чия праця пов`язана з сель­-ським господарством. У дощовий сезон алергічним альвеолитом хворіють до 8% фермерів в Англії і близько 4% в США [Davies R. - В кн .: Fishman А., 1980].

Що провокує / Причини екзогенного алергічного альвеоліту

Етіологічні фактори екзогенного алергічного альвеоліту можуть бути розподілені на кілька груп: 1) термо­-профільні актіноміцети- 2) цвіль (Aspergillus, Pemellium, Al- ternaria) - 3) пил рослинного і тваринного походження (деревна і вовняна) - 4) білкові антигени (пташиний послід і пір`я, домашній пил і ін.) - 5) харчові антигени (сир, гриби, солод, борошно та ін.) - 6) медикаменти (пеніцилін, ніт- рофурани, солі золота і ін.). Виходячи з характеру інгаліруе- екпортувати частинок, що призводять до розвитку екзогенного алергічного­-го альвеолита, описано декілька захворювань: «легке фермі­-ра »,« легке любителя птахів »,« хвороба голубівників »,« легке працюють з солодом »,« легке грибників »,« легке мийника сиру »,« легке мельника »,« хвороба працівників деревообро­-Тива підприємств »,« хвороба сортувальників шерсті »і ін. Описано алергічні альвеоліти у осіб, що працюють з кондиціонуючими і зволожуючими повітря установками, що вдихають з лікувальною метою препарати, отримані з зад­-ній частки гіпофіза свиней і великої рогатої худоби. Ймовірно, сприяти розвитку екзогенного алергічного альвеоли­-та може спадкова схильність до цього заболе­-ванію.

Патогенез (що відбувається?) Під час екзогенного алергічного альвеоліту

Патогенез екзогенного алергічного альвеоліту поки вивчений­-чен недостатньо. Є свідчення про те, що в сиборотке кро­-ві у 80% хворих з «легким фермера» були знайдені преці- Питирим антитіла до антигенів гниючого сіна. Патогенна роль антитіл у хворих «легким фермера» в даний час оскаржується, так як у великого відсотка практично здоро­-вих фермерів, які мають контакт з гнилим сіном, теж вияв­-дружини преципитирующие антитіла.

У ряді досліджень було продемонстровано наявність у хворих екзогенних алергічних альвеолитом реакцій гіперчутливості I і IV типів. Виявилося, що антигени органічних пилу можуть стимулювати альтерна­-тивний шлях активізації комплементу. В експерименті було встановлено участь в патогенезі екзогенного алергічного альвеоліту реакцій, викликаних активованими альвеоляр­-ними макрофагами.

Патологоанатомічні зміни залежать від стадії заболе­-вання і характеризуються змінами різного ступеня ви­-вираженості від гострої альвеолярно-інтерстиціальної реакції до дифузного легеневого фіброзу [Crafton J., Duglas A., 1974J. При гострому перебігу екзогенного алергічного альвеоліту ги­-стологіческі, як правило, відзначаються дифузне запально­-ня интерстиция, формування гранульом, рідше - облітеруючий бронхіоліт, гостре запалення з ін­-фільтрацією полінуклеарами, васкуліти, геморагії. При імунофлюоресцентному дослідженні фіксовані в легких Сз-фракція комплементу і імуноглобуліни виявляються рідко.

Симптоми екзогенного алергічного альвеоліту

Клінічна картина екзогенного алергічного альвеоли­-та залежить від характеру перебігу захворювання: гострого, підгострого або хронічного. Велике значення для діагностики має вказівку на контакти з гниючим сіном або іншими дже­-никами органічного пилу. При гострому перебігу хворі жала­-ються на появу через 6-8 год після контакту з антигеном задишки, ознобу, лихоманки і кашлю з виділенням мізерної, іноді забарвленої кров`ю мокротиння. У деяких хворих з`являється ціаноз. Над всією поверхнею легенів вислуховуються крепитирующие хрипи. При клінічному дослі­-довании крові може бути виявлений помірний лейкоцитоз ,. ШОЕ незначно підвищена. Зміни легких при рентген­-технологічного дослідженні виражені незначно. Можуть бути деякий усіленіелегочного малюнка і сла­-бо виражені мелкоочаговиедіссемінірованние Тенив легких. При припиненні контакту з аллергизирующими агентами клінічні і рентгенологічні ознаки болез­-ні можуть спонтанно зникати через 3-4 тижні, але повторний кін­-такт призводить до підгострий перебігу захворювання, при якому клінічні і рентгенологічні зміни зникають значи­-кові повільніше.

Відео: Алергічний альвеоліт. Коли легким нелегко

При хронічному перебігу захворювання в клінічній карти­-ні переважають ознаки дихальної та серцевої (переважно правошлуночкової) недостатності, задишка і кашель стають постійними, а рентгенологи­-но цей процес супроводжується появою більш Вира­ женного пневмосклерозу і прогресуванням дисимінованих вогнищевих змін в легенях. Іноді з`являється рентгенологічна картина, описувана як «стільникове легке».

При давності захворювання більше 10 років у 60-70% хворих визначається хронічний бронхіт, а у 25% -емфі­-зема легких. Спирографических найбільш часто (в 45% випадків) визначається поєднання обструктивних і рестриктивних порушень зовнішнього дихання, толь­-ко рестриктивні зміни відзначалися у 30% і чисто обструктивні - у 3% хворих. Крім того, у хворих з екзоген­-ним алергічних альвеолитом були виявлені порушення прохідності як великих, так і дрібних бронхів, зміна розподілу повітря в легенях, зниження дифузійної спосіб­-ності легких і підвищення тиску в легеневій артерії.

Діагностика екзогенного алергічного альвеоліту

Для діагностики екзогенного алергічного альвеоліту мо­-же бути використано визначення преципитирующих антитіл до антигену, контакт з яким розглядається як найбільш ймовірна причина виникнення захворювання. Високі титри преципитирующих антитіл до досліджуваного антигену можуть сві­-детельствовать про його етіологічної значущості тільки при на­-явності клінічних, рентгенологічних і функціональних, про­-явищ захворювання, так як у 30-40% практично здорових осіб, що мають контакт з досліджуваним антигеном, виявляючи­-ються преципитирующие антитіла в діагностичних титрах [ШсІегБоп Н. В. - В кн .: Р15Ьтап А., 1980]. Для уточнення ді­-агнозію у окремих хворих проводять провокаційну пробу, під час якої хворого поміщають в ту обстановку, в якій він захворів, і оцінюють наступаючі при цьому з­-трансформаційних змін стану хворого. Потреба в такій пробі наибо­-леї очевидна в тих випадках, коли в якості причини альвео­-літа запідозрена мікрофлора, яка перебуває в КОНДЕЦІОНУЮЧИЙ­-чих і зволожуючих повітря установках. Однак цю пробу потрібно проводити тільки в окремих випадках і з великою осто­-рожность, так як вона може призвести до погіршення стану хворого.

Диференціальний діагноз потрібно проводити з дисемінований ураженнями легенів (альвеолярним і метастаті­-ного раком, міліарний туберкульоз, саркоїдоз і дру­-шими фіброзірующего альвеоліту, аспергільоз та ін.).

Ракове ураження легень відрізняється від екзогенно­-го алергічного альвеоліту відсутністю зв`язку захворювання з впливом екзогенного алергену, неухильним прогресування ням і більшою тяжкістю перебігу захворювання, особливо­-ми рентгенологічних ознак ураження легень, відсутні­ третьому в сироватці крові преципитирующих антитіл до якогось чи­-бо алергену.

Міліарний туберкульоз легень відрізняється від ек­-зогенного алергічного альвеоліту відсутністю зв`язку з зовн­-ними антигенами, більш вираженою тяжкістю і тривалістю перебігу захворювання, особливістю рентгенологічних прояв­-лений, позитивними серологічними і шкірними реакціями з туберкульозним антигеном, відсутністю в сироватці крові по­-щення титрів преципитирующих антитіл до якого-небудь ек зоаллергену, який може привести до алергічних альвеоліту.

Саркоїдоз відрізняється від екзогенного алергічного аль- веолнта, крім клініко-лабораторних та рентгенологічних даних, збільшенням прикореневих лімфатичних вузлів, изме­-нениями суглобів, очей та інших органів.

Відмінними рисами фіброзірующіх альвеолитов при системних ураженнях сполучної тканини є васкуліт і многоорганность поразки. Бронхопульмональний аспергільоз відрізняється від екзогенного алергічного альвеоліту вираженою еозинофілією і преоб­-ладаном обструктивних змін бронхів з бронхоспазмом над рестриктивні змінами.

У випадках, коли диференційний діагноз особливо тру­-ден, наприклад при хронічному перебігу алергічного альвео­-літа, виробляють біопсію легеневої тканини з гістологічним ис­-проходженням биоптата.

Лікування екзогенного алергічного альвеоліту

Лікування екзогенного алергічного альвеоліту починається з усунення з навколишнього хворого середовища алергенів, що викликали захворювання, і припинення контакту боляче­-го з цими алергенами. При гострому, важкому і прогресую­-щем перебігу захворювання призначають глюкокортікосте- роідов по 1-1,5 мг преднізолону на 1 кг маси хворого на добу. Кортикостероїдні препарати застосовують дещо не­-дель з поступовим зменшенням дози до повної відміни. дли­-ність лікування кортикостероїдними препаратами суто ін­-індивідуальні і залежить від клінічного ефекту і того, як хворий переносить ці препарати. При легкому перебігу захв­-вання будь-якої медикаментозної терапії не потрібно і сім­-птоми хвороби зникають після припинення контакту з аллер­-геном.

Прогноз алергічного альвеоліту залежить від своєчасної­-ного, можливо більш повного і раннього усунення з окружа­-нього хворого середовища етіологічних факторів, що викликають альвеоліт, і активного лікування цього захворювання. при повтор­-ном рецидивуванні альвеоліту і появі ускладнень з боку легень і серця прогноз стає неблагопріят­-ним.

Профілактика екзогенного алергічного альвеоліту

Профілактика. Первинна профілактика альвеоліту вклю­-чає висушування сіна, використання відкритих силосних ям і гарне провітрювання виробничих приміщень. необ­-ність дотримання гігієнічних норм стосується виробництв­-ських та інших приміщень, в яких утримуються тварини і птахи. Потрібно ретельний догляд за кондиціонерами і увлаж­ нітелей повітря.

Вторинна профілактика екзогенного алергічного альвео­-літа полягає в припиненні контакту з алергенами осіб, які пройшли лікування з приводу алергічного альвеоліту. У тих випадках, коли хвороба пов`язана з умовами роботи, необхід­-ма зміна професії.