Пухлини стовбура мозку

зміст

1. Що таке Пухлини стовбура мозку -
2. Патогенез (що відбувається?) Під час пухлин стовбура мозку
3. Симптоми пухлин стовбура мозку
4. Діагностика пухлин стовбура мозку
5. Лікування пухлин стовбура мозку

Що таке Пухлини стовбура мозку -

Основну частину пухлин стовбура становлять гліальні пухлини різного ступеня злоякісності.

Відео: Операція при пухлини стовбура головного мозку

Патогенез (що відбувається?) Під час пухлин стовбура мозку

Найчастіше пухлини стовбура розвиваються в дитячому віці. Вони викликають ураження як ядерних утворень, так і провідних шляхів стовбура мозку. Нерідко виявляються альтернирующие синдроми з переважанням рухових і чутливих розладів на протилежній стороні, а на стороні переважного розташування пухлини більш виражені ураження черепних нервів і мозочкові порушення.

На відміну від пухлин мозочка пухлини стовбура порівняно рідко призводять до порушення відтоку цереброспінальної рідини з IV шлуночка, тому гідроцефалія і внутрішньочерепна гіпертензія - це пізні симптоми пухлин стовбура мозку за винятком тих, які розвиваються в середньому мозку поблизу сильвиева водопроводу.

Доброякісні пухлини стовбура відрізняються повільним зростанням, який може тривати роками (в окремих випадках 10-15 років і навіть більше). Злоякісні, які становлять більшість, призводять до загибелі хворих протягом декількох місяців або 1-2 років (відмінності визначаються ступенем злоякісності).

Пухлини можуть локалізуватися в різних відділах стовбура, але частіше проростають міст.

З часів Р.Вирхова вважалося, що пухлини стовбура дифузно инфильтрируют все його структури, а отже, неоперабельних. Дослідження останніх років частково змінили це уявлення про пухлини стовбура. Крім дифузно зростаючих пухлин, які, на жаль, становлять більшість новоутворень, є також вузлові, досить добре відмежовані, і пухлини, що містять кісти.

Класифікація стовбурових пухлин

• Первинно-стовбурові новоутворення
• внутрістволовие
• екзофітної-стовбурові
• Вдруге-стовбурові новоутворення
• поширюються на стовбур мозку через ніжки мозочка
• поширюються на стовбур мозку через дно ромбовидної ямки
• парастволових новоутворення
• тісно зрощені зі стовбуром мозку
• деформують стовбур мозку

Відео: Без Вашої ДОПОМОГИ Нам Несправа !!! Саша Пожидаєв 5 років ПУХЛИНА МОЗКУ!

До першої групи належать ті новоутворення, які виростають безпосередньо з тканини стовбура мозку, до другої групи належать пухлини, які беруть початок з мозочка, оболонок 4 шлуночка, а потім вже проростають в стовбур мозку. Відмінність буде на початку розвитку захворювання, якщо в першій групі стовбурова дисфункція буде виявлятися вже в дебюті захворювання, то в другій - стовбурова симптоматика приєднується пізніше. Висока функціональна значимість стовбурових структур мозку визначає тяжкість стану дітей при зростанні пухлини, а також певні труднощі при її хірургічному видаленні.

Симптоми пухлин стовбура мозку

Пухлини стовбура мозку зустрічаються як у дорослих, так і у дітей. Пік захворюваності у останніх припадає на вік 3-9 років. Вони складають 7-10% всіх внутрішньочерепних неоплазм у дітей.

Неможливо переоцінити важливість нормального функціонування структур стовбура мозку. Досить лише зазначити, що в стовбурі мозку зосереджені нервові центри, що регулюють роботу серця і дихання. Стовбур мозку бере участь у регуляції руху очей, мускулатури особи, ковтання, мови, слуху. Через стовбур мозку проходять нервові волокна, які іннервують м`язи тулуба і кінцівок. Тому при ураженні стовбура мозку пухлиною неминуче розвиток безлічі симптомів, які відображають порушення перерахованих вище функцій. Початок захворювання залежить від того, з якої зони стовбура мозку зростає пухлина. У дитини може з`явитися косоокість, асиметрія особи, посмикування очних яблук, запаморочення, зниження слуху, слабкість в якійсь руці або нозі, або м`язова слабкість відразу в якийсь половині тіла. Можлива поява хиткості ходи, тремор рук. При тривалому перебіг захворювання вираженість цих скарг буде посилюватися, а також може приєднатися головний біль з нудотою і блювотою, що свідчить про підвищення внутрішньочерепного тиску через збільшення обсягу пухлини, а найчастіше розвитку супутньої водянки мозку При появі будь-якого з перерахованих вище скарг і симптомів слід показати дитину невропатолога, нейрохірурга і пройти обстеження.

Діагностика пухлин стовбура мозку

Найбільш інформативним методом обстеження є магнітно-резонансна томографія головного мозку. Даний метод сканування головного мозку безпечний для організму дитини і дозволяє виявити навіть дуже невеликих розмірів патологічні утворення в організмі, в тому числі головному і спинному мозку. Ще одним методом діагностики є комп`ютерна томографія.

Лікування пухлин стовбура мозку

Досвід ряду хірургів показав, що доброякісні відмежовані пухлини стовбура можуть бути з успіхом видалені. У цих випадках операція може істотно продовжити життя хворого і покращити його стан.

Такі пухлини виявляються тільки у 20-25% хворих. В інших випадках при дифузно зростаючих гліома стовбура може бути рекомендована променева терапія, ефективність якої поки ще точно не вивчена.

Можливості хірургічного лікування пухлин стовбура мозку вельми обмежені. Хоча тільки оперативне видалення необластоми веде до стабілізації захворювання з малою ймовірністю її прогресування протягом 5-7 років. Однак для мно­-ших хворих дітей основним методом лікування є променева терапія. Симптоматичне поліпшення після її проведення наблю­-дається в 75% випадків, але більшість хворих гине в ранні терміни після закінчення.

Методика проведення променевої терапії

Гліоми варолиева моста мають інфільтруючим зростанням, нерідко втягуючи в пухлинний процес середній мозок (четверохол­-Міє) і мозочок. Це необхідно пам`ятати, вибираючи обсяг тканин, що підлягають опроміненню. Тому в нього включається мозковий стовбур від четверохолмия до рівня першого шийного хребця (С1). раціо­-нально використання протилежних полів і випромінювань високих енергій.

Локальне опромінення може бути рекомендовано для пухлин середнього мозку. При цьому в мішень включається первинна пухлина з 1-2 см прилеглих тканин.

Субарахноїдальний метастазування зустрічається у 15-20% де­-тей з гліомами стовбура мозку. найбільш характер­-ним для цих пухлин є місцеве прогресування забо­-Леваном.

Доза.Поруч дослідників було показано, що тільки 20-30% дітей з гліомами стовбура мозку мають відносно хороший прогноз після опромінення сумарною дозою 50-55 Гр. Низький відсоток досягнень­-вання місцевої деструкції пухлини змусив шукати нові шляхи вре­-ного підведення дози, що призвело до використання гіперфрак­-вання. Так, Edwardsetal. (1989), опромінюючи пухлина по 1 Гр два рази в день до сумарної дози 72 Гр відзначили, що 2 роки прожили 30% дітей, а серед хворих з дифузною пухлиною середній час виживання дорівнювало 1 року.

Високодозне опромінення, яке стало можливим при ис­-користуванні гіперфракціонування виявилося більш ефективним при местноограніченних пухлинах стовбура мозку, особливо при диф­-фузних інфільтруючих бластома в порівнянні з опроміненням, здійснюваним звичайним курсом.