Летаргічний енцефаліт у дітей

зміст

1. Що таке Летаргічний енцефаліт у дітей -
2. Що провокує / Причини летаргічного енцефаліту у дітей
3. Патогенез (що відбувається?) Під час летаргічного енцефаліту у дітей
4. Симптоми летаргічного енцефаліту у дітей
5. Діагностика летаргічного енцефаліту у дітей
6. Лікування летаргічного енцефаліту у дітей
7. Профілактика летаргічного енцефаліту у дітей

Що таке Летаргічний енцефаліт у дітей -

Летаргічний енцефаліт відомий також під назвою енцефаліт Економо - названий на честь віденського професора, який на початку 20 століття вивчав епідемічний спалах даної хвороби у Франції. Летаргічний енцефаліт являє собою інфекційне вірусне захворювання, яке проявляється в розладі сну, глазодвигательной симптоматиці, має тривалий перебіг і часто призводить до паркінсонізму.

Епідеміологія

Передають інфекцію здоровим людям хворі люди і здорові вірусоносії. Вірус у них концентрується в секреті носоглотки. Який термін хворий здатний заражати оточуючих - точно не відомо. Деякі дослідники припускають, що найбільшу загрозу він представляє протягом інкубаційного періоду і в перші дні прояви хвороби. Також є наукова думка, що заражений вірусом людина становить небезпеку для оточуючих протягом 2-3 років. Активно поширюють захворювання дорослі і діти зі стертими формами.

Відео: Дитину з діагнозом "енцефаліт" лікарі більше місяця тримали в стаціонарі без лікування

Основний шлях передачі інфекції - повітряно-крапельний. Це доводять не так давно бурхливі круп­-ні епідемії летаргічного енцефаліту. Другий шлях передачі - трансплацентарний (від матері плоду). У науковій літературі зафіксовані випадки зараження новонароджених від матерів, в організмі яких була інфекція летаргічного енцефаліту.

Більшість хвороб проходить в стертій або субклінічній формі. Діти віком до 12 місяців хворіють в рідкісних випадках. Захворюванню притаманна сезонність. На зимові місяці припадає максимальний рівень захворюваності в суспільстві, особливо в великих містах.

Що провокує / Причини летаргічного енцефаліту у дітей

Збудником хвороби імовірно вважають вірус. Але до сьогоднішнього дня спроби його виділити не дали результату.

Патогенез (що відбувається?) Під час летаргічного енцефаліту у дітей

Зараження, як вже було зазначено, відбувається повітряно-крапельним шляхом. Вірус «чіпляється» до слизистих оболонок і потрапляє в кровотік, потім в центральну нервову систему. Можливість периневрального пересування ви­-руса до ЦНС не встановлена. Накопичення вірусу відбувається в основному в нервових клітинах сірої речовини головного мозку. Імовірно після накопичення вірусу в нервових клітинах настає повторна вірусемія, що призводить до прояву симптомів. До сих пір не встановлені механізми переходу інфекції в хронічну форму. Вирішальне знання в цьому процесі відіграє слабкість імунних відповідей вірусу.

Максимальні морфологічні зміни стосуються сірого вещес­-тва головного мозку. Виявляються діапедезні крововиливи, набряк і гіперемія речовини мозку, в деяких випадках - тромби дрібних судин. Мікроскопічні дослідження показують периваскулярні інфільтрати, дистрофічні зміни в нейронах аж до їх повної загибелі, проліферацію нейроглії. Також морфологічні зміни виявляються в області водопроводу мозку, гіпоталамусі і підкіркових вузлах. При хронічному перебігу бо­-лезни виявляються великі гліозні рубці.

Симптоми летаргічного енцефаліту у дітей

До сих пір точно не відома точна тривалість інкубаційного періоду. Припускають, що він становить від 4 до 15 днів, але може тривати кілька місяців. Захворювання має гострий початок, температура тіла піднімається, починаються головні болі, озноб, нудота і навіть блювота.

Відео: Science Friction - Як зупинити час?

В частих випадках проявляється кашель, нежить, біль у горлі. Слизова оболонка зіву з почервоніння (гіперемія), присутній легкий набряк. Яскравою ознакою захворювання є рано виникає порушення сну. Сонливість у хворої людини настає днем, а вночі людини переслідує безсоння. Непереборна сонливість може нагадувати коматозний стан, але при летаргії хвора дитина після пробудження добре орієнтується в просторі.

важливий симптом захворювання летаргічним енцефалітом у дітей - окорухові розлади, пов`язані з поразкою ядер III (окоруховий) і IV (блоковий) пар черепних нервів. Через це з`являються порушення конвергенції, параліч акомодації, двоїння в очах, млявість або втрата зіничних реакцій. При цих процесах обличчя хворої дитини стає схожим на маску, міміка стає бідною. Є ймовірність вестибулярних розладів. Серед симптомів відзначають також нестійка хода, запаморочення, гіперсалівацію і пітливість. Під гіперсалівацією розуміють збільшення кількості виділеної слини.

Поразка екстрапірамідної системи призводить до гіперкінетичнийформі летаргічного енцефаліту. Зовні це проявляється мимовільними тиками м`язів обличчя, голови і шиї.

При поширеному гіперкінези уражаються і м`язи живота, діафрагми, це призводить до гикавки. Також поширений гиперкинез загрожує торсіонної дистонією - поворотами тіла навколо осі через ураження верхніх кінцівок тулуба.

Аналіз крові показує лейкоцитоз в периферичної крові і підвищену ШОЕ. Спинномозкова рідина прозора, внутрішньомозковий тиск дещо підвищений.

Випадки з летаргічного і окорухових порушеннями позначають як типові. Атипові форми летаргічного енцефаліту:

• тікозние (супроводжується мимовільними посмикуваннями окремих м`язових груп, переважно обличчя і шиї);
• стерта (відсутні чітко виражені нару­-шення сну з непостійними, швидкоминучими порушеннями окорухових функцій);
• вестібуляр­-ва (переважають вестибулярні розлади).

Поширені субклінічні форми хвороби - коли типові симптоми не проявляються.

Перебіг і прогноз

перебіг летаргії­-чеського енцефаліту у дітей буває гострим і хронічним. Гостре протягом характеризується збереженням симптомів протягом 2-3 тижнів з одужанням протягом 2-го місяця хвороби. Хронічна форма утворюється у 25-50% біль­-них. У таких випадках після одужання настає затишшя (без прояву симптомів) протягом декількох місяців або навіть років. Але в цих періодах хворий може скаржитися на головний біль, сонливість, підвищену стомлюваність і дратівливість. В результаті розвивається паркінсонізм.

Паркінсонізм супроводжується поступовим на­-рушення психіки, ослабленням пам`яті, активності і емоційної асоціативності. Як наслідок - знижується інтелект. При хронічних формах трапляються вегетативні порушення, що супроводжуються підвищенням функції сальних залоз, рясним слюно­-перебігом і посиленням пітливості.

Хвороба має властивість загострюватися періодично. Часті несприятливі результати. Такому перебігу хвороби схильні здебільшого старші діти. Під час епідемій відсоток летальних випадків становить від 25 до 50%. Формування паркінсонізму часто призводить саме до летального результату. В останні роки хвороба зустрічається у вигляді спорадичних випадків і протікає значно легше, летальність сни­-зілась. Перехід в хронічну форму також став рідкістю.

Діти грудного віку часто переносять атипову форму летаргічного енцефаліту. Ознак сонливості не спостерігається, немає і окорухових розладів. Виявляються такі симптоми як нежить, кашель, поліморфні явища, висипання, розлади шлунково-кишкового тракту, судоми. Сприятливий перебіг спостерігається у дітей раннього віку.

Діагностика летаргічного енцефаліту у дітей

Летаргічний енцефаліт діагностують на основа­-ванні появи у дитини сонливості, вестібуляр­-них окорухових і тікозние розладів. Методів лабораторної діагностики на сьогоднішній день немає.

Лікування летаргічного енцефаліту у дітей

Для лікування летаргічного енцефаліту застосовують симптоматичну і патогенетичну терапію, як і при інших енцефа­-літах. Глюкокортикостероїди показані в гострому періоді хвороби. У хронічній стадії при паркінсонізмі лікарі призначають лікарські засоби для зниження м`язового тонусу, наприклад, циклодол, норакин, амедін, тропацин, атропін і ін. Також при паркінсонізмі показані засоби, що зменшують скутість (мідокалм, леводопа і т. Д.).

Хворому прописують вітаміни групи В, курортне та фізіотерапевтичне лікування.

Профілактика летаргічного енцефаліту у дітей

Профілактичні заходи не розроблені. Хворих госпіталізують в обов`язковому порядку. Необхідна сувора ізоляція до зникнення гострих клінічних прояві хвороби.