Гострі респіраторні захворювання

зміст

1. Що таке Гострі респіраторні захворювання -
2. Що провокує / Причини Гострих респіраторних захворювань
3. Патогенез (що відбувається?) Під час Гострих респіраторних захворювань
4. Симптоми Гострих респіраторних захворювань
5. Діагностика Гострих респіраторних захворювань

Що таке Гострі респіраторні захворювання -

Захворюваність на грип та інші вірусні гострими рес­-піраторнимі захворюваннями (ГРЗ) істотно перевершує захворюваність усіма іншими відомими інфекційними бо­-корисних людини. сход­-ва захворюваність спостерігається і в інших розвинених країнах. У США кожна дитина дошкільного віку хворіє на грип або ГРЗ до 6 разів на рік, школяр 7-16 років-по 3 рази, а дорослий - по 2 рази в рік [Злидніков Д. М., Смородін-ців А. А., 1974 ].

Така висока захворюваність і пов`язана з нею непрацездатності­-здатність завдають великої шкоди здоров`ю населення і еко­-номіки держав земної кулі.

Що провокує / Причини Гострих респіраторних захворювань

За нашими даними, в одній з поліклінік Ленінграда годину­-тота захворюваності тих чи інших ГРЗ коливається в залежність­-мости від наявності або відсутності епідемій грипу, спалахів інших ГРЗ, пори року та інших причин: грип А - від 6 до 50%, на грип типу В - від 2,1 до 20,2%, парагрип - від 1,2 до 7,4%, аденовірусні захворюванням - від 3,7 до 5,0%, респіраторно-синцитіальним (PC) захворюванням - від 4,6 до 10,4%, мікоплазмеіним захворюванням - від 0,8 до 4,4%, ви -русно-вірусиимі мікст-інфекції за участю вірусу грип­-па - від 17,0 до 19,5%. Однак вірусна етіологія ГРЗ навіть в період епідемій грипу встановлюється тільки у 50-70% хворих. Решта 30-50% хворих переносять ГРЗ, викли­-ваемие або бактеріальною флорою, або вірусами, не виявили­-ється сучасними діагностичними методами.

В даний час з 400 відкритих серотипів вірусів принаймні 140 асоціюють із захворюваннями органів нку­-ня. Це 3 серотипу вірусу грипу (А, В, С), 4 серотипу пара­-грипу (1, 2, 3, 4), 30 серотипів аденовірусів, 3 серотипу PC-вірусу, близько 100 серотипів рііовірусов і т. д. Велика кількість циркулюючих серед населення серотипів вірусів призводить до того, що, перехворівши ГРЗ, викликаним одним серотипом ві­-руса, людина може захворіти знову цим же захворюванням, але викликаним іншим серотипом вірусу.

Патогенез (що відбувається?) Під час Гострих респіраторних захворювань

Зараження будь-яким гострим вірусним респіраторним забо­-леваний відбувається повітряно-крапельним шляхом і тільки від хворого людини-зараження від хворих тварин Зімніть­-кові. Вірус розмножується в епітеліальних клітинах нку­-ного тракту, що призводить до появи тисяч вірусних частинок (віріонів), які захоплюють нові території респіраторного тракту і розмножуються в них, що супроводжується­-дається некрозом і злущування слизових оболонок бронхи­-ального дерева. Інтенсивність і поширеність уражень­-ний залежать від патогенності вірусу, його дози і стану їм­-мунітета макроорганізму.

Особливістю патогенезу бактеріальних ГРЗ і аденові­--вірусні захворювання є відсутність факту зараження бактеріями або аденовирусом, так як більшість возбуди­-телей бактеріальних респіраторних захворювань входить в з­-ставши умовно-патогенної бактеріальної мікрофлори, постійного­-но перебуває в респіраторному тракті людини. для пекло­-новірусов також властива тривала персистенція в лим-фоідних утвореннях дихальних шляхів. Тому в хутра­-низме цих захворювань пусковим і вирішальним фактором є різке зниження імунобіологічних властивостей чоло­-століття, зазвичай виникає при застуді.

Пандемії і великі епідемії здатні викликати тільки віруси грипу серотипу А в період зміни їх антигенної структури (в 1918-1920 рр., 1946-1957 рр., 1969 р, 1972 р 1977-1978 рр.). Віруси грипу серотипу В здатні викликати помірні епідемії, а вірус грипу серотипу С викликає тільки спорадичні випадки захворювань. інші респіратор­-ні віруси епідемій і пандемій не викликають, проте, рас­-межах більш-менш рівномірно протягом усього року, дають сумарну захворюваність, що перевищує захворює­-ність на грип в період епідемій. Майже всім ГРЗ властивий­-ни сезонний осінньо-зимово-весняний підйом захворюваності і здатність викликати спалахи захворювань в організованих колективах.

Симптоми Гострих респіраторних захворювань

В основу класифікації покладено етіологічний і клини­-ний принципи, що враховують характер збудника заболе­-вання .і форми клінічного перебігу як за ступенем тяжкості •хвороби в цілому, так і за переважанням одного з двох ве­-дущих клінічних синдромів (інтоксикації і катараль­-ного).

З огляду на, що на першому етапі діагностики лікар часто не має достатніх ознак для диференціальної діагно­-стики, наприклад, парагріппозние або PC-вірусного заболева­-ня, він може поставити діагноз «гостре респіраторне забо­-левание негріппозіой (неясною) етіології ». На другому етапі діагностики з надходженням додаткової інформації (по­-явища діагностично важливих клінічних симптомів, дан­-них епіданамнезу, результатів иммунофлюоресцентного виру­-сологіческого або серологічного дослідження) лікар вже може більш точно сформулювати діагноз. Ми вважаємо, що в класифікації слід застосувати основний термін: «гостре респіраторне захворювання аденовірусної (парагриппозной, РС-віруси і ін.) Етіології». Виняток слід зробити тільки для грипу, так як міняти цей історично зміцнивши­-шийся і всесвітньо поширений термін на «гостре респ­-раторно захворювання грипозної етіології »хоча і логічно, але, мабуть, недоцільно. Наша класифікація (табл. 1) має на меті, крім назви захворювання (1-я графа), вклю­-чить в формулювання діагнозу оцінку клінічного перебігу у цілому (2-я графа), переважання того чи іншого клінічного синдрому (3-я графа), наявність ускладнень (4-я графа).

З огляду на те, що клінічна симптоматологія гострих рес­-піраторних захворювань в достатній мірі різноманітна і допускає їх різне тлумачення, нами складена спеці­-альная таблиця (табл. 2) визначення ступеня тяжкості забо­-Леваном з урахуванням двох основних варіантів клінічного перебігу: А - з переважанням катарального синдрому і Б - з пре­-володінням ознак інтоксикації.

Використовуючи дані обох таблиць, лікар зможе сформулюйте­-вать діагноз, який містить інформацію про характер захворю­-ня і ступеня тяжкості його перебігу. Остання обставина (правильна оцінка ступеня тяжкості перебігу захворювання) має важливе значення для визначення лікарської тактики щодо госпіталізації хворого, обсягу і характеру ле­-чебно заходів.

На закінчення даного розділу наводимо зразки формули­-ровки діагнозу відповідно до нашої класифікацією: гостре респіраторне захворювання парагриппозной етіології, середньо-важка (ПА) форма, ускладнений пневмоніей- грип, середовищ-неважка (ПА) форма, без осложненій- грип типу А (Гон­-конг 68), важка (Ш) форма, з переважанням інтоксикація­-ції, ускладнений пневмонією в IX-X сегментах правого ліг­-кого- гостре респіраторне захворювання нез`ясованої етіології, легка (1Б) форма, без ускладнень.

КЛІНІКА ГРИПУ ТА ІНШИХ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГРИП

Інкубаційний період при грипі - від декількох годин до двох діб (рідко 72 год). Чим більше доза і токсичність вірусу, тим важче захворювання і коротший інкубаційний пе­-од. передвісники захворювання зустрічаються у 10-15% біль­-них у вигляді легкого нездужання, познабливания, ломоти у м`язах, короткочасного підвищення температури тіла до, 37,1-37,5 ° С. Ці симптоми з`являються через 2-3 години після за­-ження і зникають через такий же інтервал часу-вони найчастіше «проглядаються» як самим хворим, так і на­-спостерігається його лікарем.

грипу властиво гострий початок захворювання, яке пов`язане з бурхливим репродукцією вірусу в організмі і наблю­-дається у переважної більшості хворих. У деяких випадках може спостерігатися і поступовий початок, коли пе­-од провісників поступово переходить в період розпалу за­ болевания. Можливо перебіг грипу без клінічно виражений­-них симптомів.

Починається захворювання з появи ознобу, спека, голів­-ної болю, запаморочення і схильності до непритомних перебуваючи­-вам, лихоманки, нездужання, розбитості, ломоти в тілі, тобто проявами швидко наступаючої інтоксикації. катаральні явища (Виділення з носа - риніт, кашель, першіння або біль в горлі при ковтанні і ін.) Частіше запізнюються на 1 - 2 доби або взагалі не виявляються. Озноб виражений не завжди, іноді еточувствопознабліванія, що змінюються відчуттям жару. Повторний озноб на другий день хвороби відзначається у хворих з важкою і среднетяжелой формами хвороби, у не­-яких хворих невеликі познабливания зберігаються в ті­-чення трьох днів хвороби.

Головний біль характеризується при грипі типовою локалізацією в лобно-темепной області, скронях, надбрівних дугах. Іноді інтенсивність головного болю робить цей симп­-те ведучим. Характерна локалізація головного болю в лоб-но-тім`яних відділах голови і її інтенсивність є важ­-ним диференційно-діагностичною ознакою.

Запаморочення і запаморочення бувають виражені, як правило, в юнацькому і старечому віці і частіше у осіб, які страждають будь-якими хронічними захворюваннями (атеросклероз мозкових судин, гіпертоніче­-ська хвороба), або ж при занепаді харчування.

Короткочасна висока лихоманка є од­-ним з основних симптомів грипу. Максимальний підйом температури закономірно спостерігається в перший день болез­-ні і при важких формах досягає 40 ° С, при среднетяже-лих - 39 ° С, при легких - 38 ° С. Зниження лихоманки при грипі відбувається або критично, або прискореним лізисом. Двогорба температурна крива спостерігається рідко, друга хвиля частіше пов`язана або з загостренням хронічної інфекції (хронічний тонзиліт, хронічний гайморит), або з присівши­-єднанням пневмонії. Добові коливання температури можуть складати 2-3 °. Нормалізація температури тіла, супроводжується­-дающаяся пітливістю і слабкістю, відбувається на 2-й, частіше на 3-4-й дні хвороби.

Зазвичай у випадках важкого і середньої тяжкості грипу тим­-пература нормалізується до 4-5-го дня. Однак при млявому, хоча і більш легкому, протягом вона може зберігатися на суб-фебрильна рівні до 9-го дня. Більш цього терміну неосложнеі-іий грип, як правило, не протікає, і при тривалій (сви­-ше 9 днів) лихоманці слід підозрювати ускладнення, найчастіше пневмонію.

У деяких випадках відзначаються легкі форми грипу, про­-тека з катаральними симптомами (або без них) і досто­-вірною сероконверсією, але без лихоманки і інших симптомів інтоксикації.

У перші ж години захворювання з`являються нездужання, ломота, болі в м`язах попереку і литкових м`язах, іно­-гда в суглобах, спііе або ж генералізовані по всьому тілу. Слідом за цими ранніми симптомами в першу добу за­ болевания з`являються й інші симптоми інтоксикації (про­-щая слабкість, адинамія і т. д.). симптоми інтоксикації за га­-лом є однією з характерних рис грипу, але ступінь і частота їх значно варіюють в різні епідемії грип­-па, в епідемічний і межепідеміческій періоди, при различ­-типах вірусів грипу (А, В або С).

Відео: Гострі респіраторні захворювання Можливості профілактики і лікування з використанням продукції NSP

У перші дні захворювання шкірні покриви обличчя зазвичай гіперемійовані. У важких випадках у ряду хворих спо­-ється блідість з ціанотичним відтінком, яка розцінюючи­-ється як прояв гіпоксії і є передвісником пло­-хого прогнозу.

У хворих важким грипом сон порушений: безсоння, іно­-гда маячня. Менінгізм проявляється головним болем, нудотою, блювотою, ригідністю потиличних і шийних м`язів, симп­-томом Керніга.

катаральні симптоми при грипі зазвичай виражені у більшості хворих, їх тривалість складає 5-7 днів. Найбільш частими катаральними симптомами є риніт, фарингіт, ларингіт, назофарингіт, ларинготрахеїт, трахеоброн-хіт найбільш типовий трахеїт. Гіперемія зіву різної сте­-пені буває у всіх хворих, часто поєднуючись з гранулезном фарингіт на задній стінці глотки і дрібною зернистістю язичка і м`якого піднебіння.

Під впливом токсикозу розвиваються нейроціркуля-торні розлади, які виділяють грип з чис­-ла інших гострих респіраторних інфекцій. Найбільш яскравою ознакою глибокого ураження судин з підвищенням їх про­-ницаемости є геморагічний діатез, спостерігається при важких формах грипу (носові кровотечі, геморой­-гии на слизових оболонках і шкірі, геморагічний набряк ліг­-кого і т. д., гематурія).

Найбільш важкі, так звані гіпертоксичні, фор­-ми є крайнім варіантом прояву максимального токсикозу при грипі. Гіперемія, блідість шкіри з ціанотічен­-ним відтінком слизових оболонок (що створює враження сірого кольору шкіри), акроціаноз, загострені риси обличчя, скле­-рить, вираз страждання, тривоги і переляку, сухий кашель, задишка, тахікардія характеризують клініку хворого з гіпер­-токсичним варіантом перебігу грипу. Рання пневмонія з типовими фізикальними проявами, геморрагіч­-ський набряк легенів, від «до мозок а, токсичний міо­-кард і т - наслідок токсикозу з нейроциркуляторна рас­-розладами.

Зміни з боку серцево-судинної си­-стеми проявляються тахікардією, сменяющейся в далекій­-шем брадикардией, приглушенностью тонів серця, гіпотонією, токсичними і дистрофічними змінами міокарда. На ЕКГ виявляються зниження зубців Т, подовження інтервалу Q-Т, міграція синусового імпульсу, атріовентрикулярна блокада I ступеня, поява переміжної блокади пра­-вої ніжки пучка Гіса. У периферичної крові в перші дні грипу може бути помірний лейкоцитоз, який до 2-3-го дня захворювання змінюється лейкопенією, ШОЕ нормальна, іноді помірно підвищена. З приєднанням бактеріальних ускладнень з`являються виражений лейкоцитоз, нейтрофіли-ний зсув формули вліво, високі цифри ШОЕ.

ускладнення при грипі носять вторинний характер і метушні­-кают на грунті циркуляторних розладів як результат бак­-териальной аутоинфекции. Цьому ж сприяє придушення вірусом грипу протимікробної імунітету.

Найбільш частими і серйозними ускладненнями є пневмонії, походження яких до теперішнього часу повністю не з`ясовано. Одні дослідники визнають чисто вірусне походження пневмоній, інші вважають, що пнев­-монии при грипі завжди мають вірусно-бактеріальний генез. Пневмонії нерідко розвиваються з перших днів хвороби на фо­-ні ще яскравих симптомів грипу. Ускладнення з боку ліг­-ких становлять найбільшу небезпеку для ослаблених осіб і осіб похилого віку, які страждають хронічними серцево­-судинними захворюваннями. Друге місце по частоті займають ускладнення з боку ЛОР-органів (сііуіти, отити, фолли­-кулярние і лакунарні ангіни). Сінуіти у дорослих можуть сприяти виникненню ускладнень з боку цент­ ральной нервової системи (арахноїдити, гнійні менінгіти і ін.) *

Відео: Лікуємо ГРЗ. Як напоїти дитини? - Школа доктора Комаровського

парагріппозние ІНФЕКЦІЯ

Гостре респіраторне захворювання, що викликається вірусами парагрипу (у дорослих 6-15% цих захворювань), характе­-ризуется явищами інтоксикації і катаральним синдромом і протікає переважно по типу ріпофарінголарінгіта. Парагріппозная інфекція спостерігається цілий рік з сезон­-ними підйомами захворюваності. Інкубаційний період в середньому 3-4 дні. парагрип має гострий початок, симпто­-ми захворювання наростають до 2-3-го дня хвороби, проте можливо і гострий початок хвороби.

Захворювання починається загальним нездужанням, підвищена­-ням температури, незначною головним болем, зало­-женностью носа, сухим кашлем. Температура тіла підвищується поступово і коливається від субфебрильних до високих цифр, причому підвищення температури вище 39 ° С відзначено у третини хворих. Максимальний підйом лихоманки па другий день хвороби спостерігається у половини хворих, однак у ряді випадків він може бути як в перший, так і третій і більш пізні дні хвороби. Триває лихоманка від 1 до 9 і більше днів. Можливі афебрільние форми хвороби. придушую­-ний більшість хворих скаржаться на помірну голів­-ву біль без чіткої локалізації. У хворих спо­-ється озноб або, частіше, озноб, яке може повторювати­-ся в перші 2-3 дні хвороби. Болі в м`язах, ломота, Недом­-ганіе спостерігаються приблизно у половини хворих. синдром інтоксикації помірний, його інтенсивність наростає до 3-го дня хвороби, а тривалість становить від 1 до б і бо­-леї днів. При важкій формі захворювання можуть спостерігатися нудота, блювота і менінгеальні симптоми, наявність яких ускладнює диференціальну діагностику важких форм парагрипу з грипом.

катаральні симптоми з`являються з перших годин хвороби і більш ніж у половини хворих тривають 8-10 днів. спостерігаючи­-ються помірно виражена гіперемія дужок, язичка, сухість і зернистість слизової зіву. Слизова оболонка мигдаликів і самі мигдалини вражаються рідко. Характерна порівняно слабка ступінь ураження слизової оболонки ротоглотки. біс­-спокою болю в горлі різної інтенсивності, осиплість голосу і першіння в горлі, завзятий, іноді гавкаючий, сухий кашель.

Закладеність носа, або ринорея, з`являється вже в пер­-ші години хвороби. Риніт зазвичай спочатку серозний, потім слі­-зісто. Поява гнійних виділень може бути пов`язане з ускладненням гайморитом. Найбільш часто має місце поєднане-ве ураження слизової оболонки носа, глотки, гортані ри-нофарінго-ларингіт. Виражений ларингіт у дорослих буває рідко.

З боку серцево-судинної системи у важких випадках спостерігаються приглушеність тонів серця, тахікардія, гіпо­-тонія. Електрокардіографічне дослідження виявляє сни­-ються висоти зубця Т в III відведенні, зрідка інверсію зуб­-решт Ti, т. е. спостерігається порушення процесів реполяризації. У ряду хворих відзначається збільшення систолічного показу­-теля. Відзначається залежність ЕКГ-змін від ступеня тя­-жерсті захворювання.

У периферичної крові нормоцитоз з тенденцією до лімфо-співі. ШОЕ нормальна або дещо збільшена.

Найбільш частим ускладненням парагрипу є пнев­-монія. У цих випадках парагрип протікає важче, свідо­-ве і більш тривалою лихоманкою, з більш виражений­-ними ознаками інтоксікаціі- найбільш часто спостерігаються дрібні пневмонії, іноді протікають з ураженням плеври.

Диференціальна діагностика парагрипу важка. при парагрипу, як ні при жодному іншому гострому вірусному респ­-раторно захворюванні, для постановки діагнозу важлива комп­-Лексне оцінка симптомів - їх інтенсивність, тривалість, динаміка появи, поєднання один з одним.

аденовірусної інфекції

ГРЗ аденовірусної етіології характеризується вираженим " катаральним синдромом у вигляді риніту, фарингіту, тонзиліти, рідше катарального кон`юнктивіту і симптомами інтоксикація­-ції. Питома вага аденовірусні захворювань серед ГРЗ у дорослих коливається від 2 до 15%. Інкубаційний період частіше 5-6 днів, рідше 9-11 днів. характерно гострий початок захворювання з підйомом температури і появою симптомів інтоксикації. Однак у 7з хворих захворювання може начи­-наться&rsquo- поступово. продромальний період тривалістю до 3 діб спостерігається у 30% хворих і проявляється Недом­-ганіем, кашлем, нежиттю, болем у горлі.

Клінічна картина захворювання характеризується преоб­-ладаном катаральних симптомів над симптомами інтоксикація­-ції, Захворювання починається з підвищення температури, недо­-Моганьі, головного болю, ознобу, болю в горлі, нежиті з ви­-раженной ринореей, кашлю, у деяких хворих - болями в очах, світлобоязнь, сльозотеча. Лихоманка коливається від субфебрільіих до високих цифр. Максимальний підйом тим­-температури у половини хворих відзначається на 2-3-й день бо­-лезни, однак у частини хворих може бути і в перший день захворювання. Нерідко відзначаються озноб або легке познаблі­-вання. Зниження лихоманки у половини хворих відбувається політично. Хвилеподібна лихоманка (до 2-3 хвиль) зустріч­-ється рідко. Тривалість лихоманки від 1 до 15 днів. Головний біль відзначається у більшості хворих-вона лока­-лізованного зазвичай в лобовій області і характеризується легкою або помірною інтенсивністю. При різкому вставанні з пості­-ли і при ходьбі може з`являтися запаморочення. М`язові болі, ломота в тілі спостерігаються більш ніж у половини біль­-них і тримаються 3-4 дні. Іноді бувають нудота і блювота, до­ -торие зазвичай з`являються на висоті лихоманки. Блювота може бути багаторазовою. Менінгеальний синдром зустрічається ред­-ко і тримається 1-2 дня.

На відміну від грипу та інших вірусних ГРЗ у деяких про хворих відзначається збільшення печінки. Особливістю аденовірусної інфекції є також нерідко спостерігається системне збільшення лімфатичних вузлів, частіше підщелепних, шийних і пахвових. Іноді відзначаються поліморфний висип на шкірі і дисфункція шлунково-кишково­-го тракту.

катаральний синдром триває 8-15 днів. У більшості хворих спостерігається риніт з вираженою ринореей, спочатку з серозним, потім слизовими виділеннями, який завжди зі­-подружжя з ураженням глотки. Хворі часто скаржаться на болі в горлі і кашель. Відзначається помірна гіперемія слі­-зистой піднебінних дужок, язичка, мигдаликів і задньої стінки Глот­-ки. Гіперемія м`якого піднебіння зустрічається рідше, ніж при грипі та парагрипу. Мигдалини часто збільшені, на їх поверхні в ряді випадків з`являється ніжний туманний наліт у вигляді то­-Чечня (острівцевих) або більших белесоватих подат­-жень. Кон`юнктивіти, які у дітей вважаються патогномо роздрібного для аденовірусної інфекції, у дорослих спостерігають­-ся рідко.

З боку серцево-судинної системи у важких випадках відзначаються приглушеність тонів серця ^ тахікардія. У 7 хворих на ЕКГ визначаються м`язові зміни і порушен­-ня функції збудливості і провідності. У крові нормоцит-тоз з тенденцією до паличкоядерних зсуву нейтрофілів і зменшення числа еозинофілів і лімфоцитів. ШОЕ нормаль­-ва або дещо підвищена.

найбільш часте ускладнення - пневмонія.

Респіраторно-синцитіальних інфекція

Гостре інфекційне захворювання, викликане респіраторно-синцитіальним (PC) вірусом, характеризується помірними симптомами інтоксикації і переважним ураженням нижніх дихальних шляхів. Питома вага цієї інфекції у дорослих серед ГРЗ становить 38%. Інкубаційний пери­-од триває від 3 до 5 днів. продромальний явища спостерігаються і проявляються нездужанням, помірної головним болем, каш­-лем, нежиттю. Початок захворювання найчастіше гостре.

синдром інтоксикації характеризується помірними симп­-томами і триває від 1 до 7 днів. Початок захворювання у половини хворих виявляється ознобом, підвищенням темпі­-ратури, головним болем, ломота і почуттям розбитості. розумі­-ренная головний біль локалізується частіше в лобно-височить, ре­-же в потиличній області. Блювота, нудота, запаморочення, як правило, спостерігаються в перші дні хвороби у невеликого чис­-ла хворих. Зрідка можуть спостерігатися важкі прояви інтоксикації з короткочасною втратою свідомості, судоми­-ми, менінгеальними явищами. У невеликого числа хворих бувають афебрільние форми хвороби. геморагічні явле­-ня при PC-інфекції спостерігаються рідко і проявляються в ос­-новном носовими кровотечами, геморагіями на слизовій оболонці м`якого піднебіння.

катаральні симптоми при PC-інфекції у дорослого до­-вільно мізерні: риніт спостерігається у Уз хворих, помірна гіперемія зіву - майже у всіх. тривалість катараль­-ного синдрому 4-6 днів. Зміни з боку дихальної системи складаються із симптомів ураження верхніх а нижніх дихальних шляхів. Явища бронхіту з астматіче­-ським компонентом спостерігаються у 10% хворих.

При вираженій інтоксикації спостерігаються приглушений­-ність тонів серця, гіпотонія. Частота пульсу зазвичай відпо­-ствует температурі.

Апетит зазвичай знижений, язик обкладений, печінку іноді уве­-ЛИЧЕНА.

У крові відзначаються еозііофілія, нейтрофільний зсув формули вліво при нормальній кількості лейкоцитів (при неосложнеіних формах хвороби).

Найбільш часто ускладнюють PC-інфекцію пневмонії, при яких іноді відзначається абсцедирование. Спостерігаються також сінуіти, неврити, плеврит.

риновірусною інфекцією

Інкубаційний період коливається від 1 до 6 днів. Початок захворювання часто гостре, іноді поступове. продромальні симптоми відсутні. першими симптомами слабкою Інтокс­-кации є: нездужання, «познабливание», що тягнуть болі в м`язах, тяжкість в голові, невелике підвищення температу­-ри. Одночасно з першими симптомами з`являються ката­-моральні симптоми: чхання, відчуття саднения або першіння в горлі.

Риніт розвивається вже в перші години захворювання. В на­ чалі відзначаються «заложенностьgt; носа і утруднення носового дихання. Через кілька годин з носа з`являються слизові виділення, іноді рясні, водянистою консистенцією. Через добу виділення стають більш густими, серозно-слизові-ми. Надалі, при приєднанні бактеріальної флори, вони набувають слизисто-гнійний характер. Гіперемія зіву і задньої стеікі глотки виражена незначно, частіше про­-процес обмежується дужками. Іноді відзначаються помірна набряклість слизової і «зернистість» м`якого піднебіння. кон`юнктів­-віт у більшості хворих виявляється набряком і ін`ек­-цією судин кон`юнктиви, а нерідко склер, а також рясним сльозотечею.

Ларингіт спостерігається часто, ступінь його незначна, і основними проявами є «покашлювання» і хрип­-лость голосу. Трахеїт і бронхіт не характерні для Рінов--вірусні захворювання.

синдром інтоксикації зазвичай виражений слабо. Лихоманка найчастіше субфебрильна і тримається від декількох годин до 2-3 днів. У частини хворих підвищення температури отсутст­-яття. Нездужання, м`язові болі, зазвичай «тягне» харак­-тера, виражені слабо або помірно. гематологічні зраді­-ня іноді проявляються невеликим лейкоцитозом. Риновіруси-ве захворювання відноситься до найбільш легко протікає ГРЗ, однак у 10-15% хворих розвиваються бронхіт або пневмонія.

коронавірусну інфекцію

В даний час від людей, які страждають на ГРЗ, виділено понад 25 різних штамів коронавірусів. Інкубаційний період коливається від 2 до 5 днів, в середньому 3,5 дня в зале­-мости від типу коронавируса. Короіавірусіая інфекція може протікати в легкій, середньо-і важкій формі. Легка форма захворювання нагадує клініку риновіруси інфекції

і характеризується рясними водянистими (серозні) ви­-поділами з носа. з інших катаральних симптомів ска­-чає інтенсивне чхання, рідше-кашель. При об`єктивному дослідженні виявляються гіперемія і набряк слизової оболонки носа, гіперемія зіву. симптоми інтоксикації виражені сла­-бо." Відзначаються головний біль, нездужання, слабкість, озноб, м`язові болі. Підвищення температури тіла, як правило, відсутня. Тривалість захворювання 5-7 днів.

При захворюванні середньої тяжкості, крім риніту, відзначатимуть­-ються симптоми інтоксикації, в ряді випадків субфебрилітет і ураження нижніх відділів респіраторного тракту по типу гострого бронхіту, часто протікає з явищами обструк­-ції.

Важкий перебіг коронавирусной інфекції відзначається пре­-майново у дітей і проявляється ураженням не тільки верхніх, але і нижніх дихальних шляхів. спостерігаються Вира­-женная хвилеподібна лихоманка, нежить, кашель, задишка, ціаноз, гіперемія зіву і слизових оболонок носа, у деяких з них - збільшення шийних лімфатичних уз­-лов, печінки і селезінки. У легенях вислуховуються розлиті сухі хрипи, а при ускладненні пневмонією відзначаються типові фізикальні ознаки останньої, що підтверджуються рентгенологічно. Лейкоцитоз і підвищена ШОЕ у таких хворих бувають не завжди. Мікст-інфекції (комбінації з грипом, аденовирусом, PC-вірусом, парагрип) протікають більш важко.

мікоплазменної інфекція

мікоплазмоз - гостре інфекційне захворювання, що викликається­-моє М. pneumoniae, що характеризується поліморфізмом клі­-технічних симптомів, помірно вираженим токсикозом, розумі­-реннимі і слабо вираженими катаральними явищами, до­ -торие протікають у вигляді двох клінічних варіантів: ГРЗ і пневмонії. Серед вірусних респіраторних захворювань взрос­-лих мікоплазмоз становить від 0,4 до 18%.

Відео: Лікуємо ГРЗ. Чим дихати? - Школа доктора Комаровського

При гострому микоплазмозе Інкубаційний період триває від 1-8 до 25 днів і більше. Початок захворювання преимущест­-венно поступове, проте у деяких хворих - гострий. Предвестні­-ками є слабкість, нездужання, швидка стомлюваність, легкий головний біль, кашель, рідше - сухість, перше­-ня, болі в горлі, нежить, іноді субфебрильна температура. Продромальний період триває від 1 до 13 днів.

Захворювання починається появою симптомів інтоксикація­-ції, лихоманки, ознобу, пітливості, головних болів, недомога­-ня, кашлю або покашлювання. Рідше спостерігаються ломота в тілі, блювота. Температура підвищується поступово і рідко б­-кість максимально високою в першу добу захворювання. Найбільш високого рівня вона досягає на 2-7-й день від початку хвороби, тримається від 3 до 10 днів »знижується зазвичай літіче-скі. Можливі й безлнхорадочние форми мікоплазмозу. Висота лихоманки часто не відповідає загальному стану хворих і ступеня вираженості інших симптомів Інтокс­-ції. Головний біль є одним з найбільш частих симп­-томів при микоплазмозе, але, не дивлячись на високу лихоманку, рідко буває вираженою. Нетривалі нерізкі болі в суглобах і м`язах (частіше попереку), ломота в тілі, сла­-бость, млявість, адинамія частіше спостерігаються при посиленні ін­-токсикації. Нудота, блювота відзначені у 11-40% хворих. біс­-сонніца відзначається лише у окремих хворих. Гіперемія або блідість обличчя як результат порушення периферичного кро­-вообращения у хворих мікоплазмоз спостерігається теж­-часто- гіперемія кон`юнктив і склер буває рідко.

катаральний синдром відзначається майже постійно і прояв­-ся переважно ринофарингітом, фарінгобронхітом. Провідним симптомом є кашель. Бронхіт спостерігається більше ніж у половини хворих, але зазвичай виражений слабо або помірно.

В гострому періоді нерідко визначається збільшення перифе­-рических лімфатичних вузлів, частіше підщелепних і шийних, рідше пахвових і пахових. при середньотяжкому і тяжкому перебігу захворювання у Уз хворих відзначаються тахи­-кардіо або відносна брадикардія і приглушеність то­-нів серця. Іноді за даними ЕКГ визначаються минущі, не різко виражені м`язові зміни. У деяких біль­-них бувають відсутність апетиту, іноді діарея і невеликі болі в животі без чіткої локалізації. Іноді спостерігається збільшення печінки без порушення її функції, рідше - Селез­-ки. Відзначається короткочасна мікрогематурія в поєднанні з невеликою альбуминурией, рідше буває лейкоцитурія з ді-зуріческімі явищами.

Мнкоплазменние пневмонії часто розвиваються в перші три дні хвороби, поєднуючись з симптомами ГРЗ. такі пневмо­-ванні можна вважати ранніми. В інших випадках пневмонії віз­-ника на тлі розвиненого ГРЗ або через кілька днів сел­-ле нього. Такі пізні пневмонії нерідко носять змішаний мико ^ лазменіо-бактеріальний характер. фізикальні симпто­-ми пневмонії часто мізерні і непостійні. За характером ле­-гочного поразки мнкоплазменние пневмонії частіше бувають вогнищевими. В рентгенологічної картині характерним явля­-ється зміна бронхососуднстого малюнка. У деяких хворих можливі зміни плеври з випотом або без нього.

Серед ускладнень при мікоплазменної інфекції преобла­-дають отити, менінгіти, рідше менінгоенцефаліти, енцефаліти, міокардит.

ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

Гострі респіраторні захворювання можуть викликатися і різної бактеріальної флорою. Особливу роль при цьому іс­-слідчі відводять стрептокока, який викликає риніти, рінофарінготонзілліти і рінофарінгобронхіти. ГРЗ стрепто­-кокової етіології спостерігаються спорадично і передаються повітряно-крапельним шляхом від хворої людини.

В останні роки увагу привернула нова форма гострих респіраторних захворювань та пневмоній, яка отримала назву «Хвороба легіонерів» в зв`язку з тим, що вперше вона спостерігалася в липні 1976 р серед членів Американського ле­-регіону в м Філадельфії (США). Виникло 183 випадки цього за­ болевания, причому загинули 23 хворих (16%). Надалі «хвороба легіонерів» стала діагностуватися і в інших країнах. В СРСР подібних захворювань не зареєструю­-вано.

Збудником є грамнегативна бактерія, сход­-ва з рпккетсіямі (R. akari). У легкій формі інфекція протікає з симптоматологией ГРЗ і описана під назвою «понтіакальной» лихоманки. Має короткий (1-2 дні) інку­-баціонний період, потім з`являються лихоманка, озноб, ми­ кишкова болю, риніт, фарингіт, бронхіт.

У важкій формі після інкубаційного періоду дли­-ності від 2 до 10 днів хвороба проявляється високою тим­-температурою (до 39-41 ° С), болями в грудях при диханні, озно­-бом, нездужанням, м`язовими болями і кашлем. при об`єк­-єктивні дослідженні з перших же годин захворювання виявити­-ся картина гострої пневмонії, часто з симптомами ексудативного плевриту. при рентгенологічному дослідженні визначається вогнищева запальна інфіль­-трация, що має тенденцію до злиття вогнищ, а також явле­-ня ексудативного плевриту. У крові - помірний лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво, збільшена ШОЕ, збільшення активності аспартатамінотрансферази- в сечі по­-є білок і кров.

симптоми інтоксикації наростають, свідомість хворих справи­-ється спутаним. Провісниками смертельного результату являють­-ся: 1) наростаюча дихальна недостатність- 2) ниркова недостатність- 3) інфекційний шок. Особливо часто небла­-ливих результат спостерігається у людей похилого віку.

Підозрювати «хвороба легіонерів» слід в разі: а) плевропневмонія з незвичайно швидким прогресуючим ті­-ченіем- б) відсутність ефекту від застосовуваної терапії-в) від­-сутствия патогенної мікрофлори за даними звичайного бакте­-ріологіческого дослідження- г) епідемічного распростра­-вати захворювання.

діагностувати захворювання можна шляхом бактеріологіч­-ського дослідження мокротиння, промивних вод бронхів, плів­ ральной рідини. При наявності антигену інформативно имму-нофлюоресцентное дослідження по непрямому методу, РСК і РДА з парними сивороткамі- максимальний підйом антитіл спостерігається в період від 3 тижнів до 2 місяців.

Діагностика Гострих респіраторних захворювань

Незважаючи на значні-успіхи вірусології, досягнуті в два останніх десятиліття в області розшифровки етіології гострих респіраторних захворювань, їх практична диагно­-стіки за цей період помітно не покращилася. На думку М. Д. Тушинского, відсоток помилкових діагнозів в межепіде­-ний період досягає 95-96%. Тільки в період спалахів або епідемій грипу розбіжності клінічних і серологиче­-ських діагнозів знижуються до 18-20%. Якщо раніше таке по­-ження істотно не впливало на ефективність лікування, то в даний час, у зв`язку з появою профілактичних і лікувальних засобів, ефективних при грипі та неефективних при інших ГРЗ, точна діагностика грипу набула важливого значення для лікування, а відповідно і для результату заболе­-ваний.

Аналіз помилкових діагнозів показує, що лікарі найчастіше плутають грип з ГРЗ іншої етіології (парагрип, аде­-новірусним, респіраторно-сііцітіальним, риновірусні, мі-коілазменним захворюванням і ін.) - У якійсь мірі ці ошиб­-ки пов`язані з інертністю