Гіперальдостеронізм вторинний
зміст
- Що таке Гіперальдостеронізм вторинний -
- Що провокує / Причини Гіперальдостеронізм вторинного
- Патогенез (що відбувається?) Під час гіперальдостеронізму вторинного
- Симптоми гіперальдостеронізму вторинного
- Діагностика гіперальдостеронізму вторинного
- Лікування гіперальдостеронізму вторинного
- Профілактика гіперальдостеронізму вторинного
Що таке Гіперальдостеронізм вторинний -
вторинний гіперальдостеронізм є підвищення рівня альдостерону, що розвивається в результаті активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при різних порушеннях водно-електролітного обміну, обумовлене підвищенням продукції реніну.
Що провокує / Причини Гіперальдостеронізм вторинного
вторинний гіперальдостеронізм спостерігається при:
- серцевої недостатності,
- цирозі печінки,
- хронічному нефриті (сприяє розвитку набряків).
Швидкість продукції альдостерону у хворих з вторинним альдостеронізмом часто вище, ніж при первинному альдостеронизме.
Вторинний альдостеронизм поєднується зазвичай з швидким розвитком гіпертензії або виникає внаслідок оточених станів. При вагітності вторинний альдостеронизм є нормальну фізіологічну реакцію на яке викликається естрогенами збільшення рівня субстрату реніну в крові і активності реніну плазми.
Вторинний гіперальдостеронізм іноді зустрічається у відсутності набряків або гіпертензії (синдром Бартера). Цей синдром характеризується ознаками важкого гіперальдостеронізму (гіпокаліємічний алкалоз) з помірним або підвищенням активності реніну, але нормальним артеріальним тиском і відсутністю набряків. При біопсії нирок виявляють гіперплазії юкстагломерулярного комплексу. Патогенетичну роль відіграє порушення здатності нирок затримувати натрій або хлорид. Втрата натрію через нирки стимулює секрецію реніну і потім продукцію альдостерону.
Роль факторів, що беруть участь в патогенезі вторинного гіперальдостеронізму, багато в чому залежить від патогенезу основного захворювання. При гіпертонічній хворобі і ниркової гіпертензії на перший план виступає нирково-ішемічеекпй фактор. Виникла ішемія нирки веде до підвищення активності її юкстагломерулярного апарату з посиленою продукцією реніну і підвищеним утворенням ангіотензину II. Останній стимулює клубочковую зону кори надниркових залоз з посиленою секрецією альдостерону.
Симптоми гіперальдостеронізму вторинного
вторинний гіперальдостеронізм не має специфічних клінічних проявів, оскільки є компенсаторним феноменом при багатьох захворюваннях і станах, при цьому характерні для первинного гіперальдостеронізму електролітні зміни при ньому ніколи не розвиваються.
Діагностика гіперальдостеронізму вторинного
Діагноз гиперальдостеронизма ставлять на підставі результатів біохімічних аналізів (підвищене виведення альдостерону з сечею при нормальному виведенні 17-оксикортикостероїдів, низький вміст в плазмі крові іонів калію, підвищене виведення калію з сечею, алкалоз).
Лікування гіперальдостеронізму вторинного
При вторинному гиперальдостеронизме проводять симптоматичну терапію, спрямовану на підвищення виведення натрію з сечею (верошпирон і т. П.), А також лікування основного захворювання, яка стала причиною гіперальдостеронізму.
При вторинному гиперальдостеронизме прогноз залежить від тяжкості основного захворювання і успішності його лікування.
Профілактика гіперальдостеронізму вторинного
Профілактика гіперальдостеронізму полягає в регулярному диспансерному спостереженні хворих з артеріальною гіпертензією, хворобами печінки і нирок, дотриманні рекомендацій лікаря щодо характеру харчування і прийому сечогінних і проносних засобів.
