Протейная інфекція у дітей

Відео: Кишкові інфекції у дітей. Кишкова інфекція симптоми і лікування. Кишкова інфекція у дітей

зміст

1. Що таке протейний інфекція у дітей -
2. Що провокує / Причини протейний інфекції у дітей
3. Патогенез (що відбувається?) Під час протейний інфекції у дітей
4. Симптоми протейний інфекції у дітей
5. Діагностика протейний інфекції у дітей
6. Лікування протейний інфекції у дітей
7. Профілактика протейний інфекції у дітей

Що таке протейний інфекція у дітей -

протейні інфекції - Велика група захворювань, які називаються протеозами. Викликаються протеями (Proteus), які існують практично у всіх країнах світу. Можуть існувати в грунті, воді, атмосферному повітрі. У лікарнях і госпіталях протеї «селяться» на Медапаратура, предметах догляду за хворими, санітарно-гігієнічному обладнанні.

Бактерії широко поширюються, нові госпітальні штами регулярно формуються через широкого застосування антибіотиків і високою резистентності протея до більшості цих препаратів. Протеї в відділеннях для немовлят можуть викликати екзогенну нозокоміальну инфек­-цію.

Інфекцію поширюють хворі люди різного віку і бактеріовиделітелі без яскраво вираженої симптоматики. Найбільша кількість збудників протеоза виділяють з випорожненнями хворі з кишковою протейной інфекцією. В 1 г фекалій міститься до 10⁷-10⁸ бактерій. Також велика кількість збудника потрапляє в зовнішнє середовище при гнійно-запальних процесах: нагноєнні опікових поверхонь, операційних ран, отиті, остеомієліті, флегмонах і т. Д. Те ж стосується і хвороб сечових шляхів, викликаних Proteus.

Даному захворюванню схильні в тому числі новонароджені, немовлята і діти дошкільного віку, особи, які мають аномалії і поразки сечових шляхів, а також ослаблені хірургічними вмешатель­-ствами і / або різними хворобами.

Шляхи передачі протейной інфекції:

• контактний
• харчової (творог, риба, м`ясо, фруктово-овочеві суміші)
• Медапаратура, інструменти
• предмети догляду за хворими дорослими і дітьми.

Захворювання протеозами фіксують протягом усіх пір року, в основному захворюваність спорадична (без епідемічних спалахів).

Що провокує / Причини протейний інфекції у дітей

Існує п`ять видів роду протея:

• P. mirabilis
• P. vulgar­-is
• P. retgeri
• P. morganii
• P. inconstans (providencia).

Різниця між видами полягає в антигенної структурі. Протеї на даний момент вважаються умовно-патогенними мікроорганізмами, збудниками нозокоміапьних ін­-фекций за типом пієлонефриту, гострого гастроентериту, омфалита і т.д.

Патогенез (що відбувається?) Під час протейний інфекції у дітей

Інфекція потрапляє в організм дитини через шлунково-кишкового тракту, ранові та опікові поверхні, сечові шляхи. У міс­-ті впровадження протеї пригнічують «рідну» флору, виділяють ряд токсично діючих факторів (бактеріоцини і лейкоцідін). Останні пригнічують бар`єрні функції клітинних систем макроорганізму. Мікроорганізми стають стійкими до бактерицидної активності сироватки крові.

Протеї виробляють уреазу - фермент, який розщеплює сечовину. Це загрожує ощелачиванием сечі, порушенням цілісності епітелію сечових шляхів і зниженням його резистентності. Таким чином збудник хвороби колонізує сечові шляхи.

Протеї в тонкому кишечнику призводять до розвитку ентероколіт­-та, ентериту. Формування того чи іншого симптому залежить від зі­-стояння макроорганізму, дози і вірулентності штаму збудника. Майже відразу після зараження якась доза бактерій потрапляє в стінку кишки і в органи, де і зберігається. Імовірно, там він і розмножується кілька діб. Якщо є відповідні умови, з`являються вторинні вогнища, які в умовах зниження резистентності організму дитини можуть призводити до локальних інфекційних процесів або вторинної бактеріємії.

Таким чином, протеї при екзогенному зараженні можуть спровокувати не тільки кишкову інфекцію, але і зро­-робити кишечник джерелом потенційної ендогенної інфекції раз­-особистої локалізації (місця розташування).

Симптоми протейний інфекції у дітей

Серед основних симптомів протеозов:

• гнійно-запальні процеси на ко­-же
• ураження сечових шляхів
• гнійно-запальні процеси в кістковій тканині
• ураження шлунково-кишкового тракту
• ураження мозкових оболонок
• ураження вуха
• ураження придаткових пазух
• ураження легень і т. д.

У дитячому організмі уражається насамперед шлунково-кишковий тракт, а також сечова система. При кишкової інфекції зараження відбувається під час контакту з хворим діереей людиною або під час вживання зараженої протеєм їжі. Від 2-3 годин до 2 діб коливається інкубаційний період. Хвороба має гострий початок, проявляються общеінфекціонние симптоми, порушується функція шлунково-кишкового тракту.

У першу ж добу після початку заоболеванія температура «стрибає» до рівня до 37,5-38,5 ° С, підвищеної вона залишається 5-7 діб або довше. Фіксують погіршення апетиту, у важких випадках може розвинутися анорексія. Часто з`являються гастроентерит і ентерит, а в окремих випадках - гастроентероколіт і ентероколіт. Блювота зазвичай повторюється (відома в науковій літературі як повторна блювота), в перші 2-3 дні кількість нападів становить від 3 до 5 разів на добу.

Стілець хворого водянистий, жовто-зелений, має дуже неприємний запах. У стільці можна помітити неперетравлені грудочки їжі, може бути прісемь слизу. Дефекація відбувається 5-10 разів на добу. В 1/3 випадків серед симптомів - метеоризм і болі в животі. В ½- випадків фіксують збільшення печінки, а в 1/3 випадків - селезінка.

У дітей до 12-ти місяців при зараженні протейной інфекцією починається кишковий токсикоз з ексікозом I-II ступеня. Фіксують втрату маси тіла, сухість слизових оболонок і шкіри, зниження еластичності шкіри і тургора м`яких тканин. Відбуваються порушення серцево-судинної системи: відносна тахікардія, приглушення тонів серця, в деяких випадках - систолічний шум.

Патологічні зміни легких виявляються такими симптомами:

• токсична задишка
• розвиток пневмонії.

У пік хвороби фіксують олигурию з помірним до­-личеством білка в сечі. Під олигурией розуміють зменшення кількості відокремлюваної нирками сечі. Аналіз крові показує у ½- хворих дітей нейтрофільоз, лейкоцитоз, паличкоядерних зсув, помірно підвищену ШОЕ.

Кишкова інфекція триває 5-10 днів. Найтриваліший симптом - дисфункція кишечника з вторинними на­-порушеннями травлення. мор­-фологіческіе зміни в кишечнику є гострий серозний ентерит. Гістологічні методи дослідження показують набряк стінок кишок, повнокров`я, поверхневі дефекти. Лімфогістіоцитарні інфільтратиобнаружіваются виявляють у слизовій оболонці і підслизовому шарі кишки. Дистрофічні процеси спостерігаються в інших внутрішніх органах. Є ймовірність розвитку пневмонії. Затяжний ентероколіт може привести до виникнення глибоких множинних виразок, діаметр яких від 0,2 до 0,5 мм. Виразки мають підняті краю. Рідко вони знаходяться в області оди­-кових лімфатичних фолікулів.

У дітей з аномалією розвитку нирок і органів сечової системи може бути ураження сечових шляхів. Часте ураження сечових шляхів пояснюється виробленням протеями ферменту уреази, яка сприяє порушенню цілісності епітелію сечових шляхів і впровадження збудника в ці тканини. Після потрапляння в сечову систему збудник закріплюється в паренхімі нирок, що призводить до розвитку пієлонефриту.

Симптоматика протейних пієлонефритів:

• тупий біль в області попереку
• підвищена стомлюваність
• субфебрильна температура тіла
• транзиторна гіпертензія (не завжди).

Аналіз сечі показує помірна кількість лейкоцитів, невелике число еритроцитів і підвищення рівня білка в 2-3 рази. Ренгтен дозволяє виявити зменшення тіні нирок, «зазубринки» паренхіми чашок.

Особливості протейной інфекції у новонароджених і дітей до 12-ти місяців. Непоодинокими є спалаху протеозов в відділеннях для новонароджених. Зараження може відбутися через ап­-кістю. Протейная інфекція може локазаліроваться по-різному у новонароджених. Протейная діарея має гострий початок, температура тіла піднімається до рівня 37,5-38 С. Виявляються такі симптоми як блювота і рідкий стілець зі слизом і зеленню, хворобливість живота, здуття, бурчання по ходу розташування кишечника.

Протягом 2-3 перших днів розвивається дегідратація на фоні загальноінфекційного токсикозу. Діти починають погано харчуватися (відштовхують груди), спостерігається млявість, з`являється токсична задишка.

Є ймовірність інфекції пупкової ранки - омфалита в поєднанні з ін­-інфекції пупкових судин у вигляді септичного артериита і флебіту, захоплюючого пупочную і портальну вени.

Протейная інфекція у новонароджених іноді розвивається як ос­-трий гнійний менінгіт з септицемією. Хвороба має раптовий початок, температура тіла піднімається до рівня 38 С, малюк проявляє занепокоєння, порушується ритм дихання, з`являється ціаноз. У немовлят спостерігається різке ослаблення смоктального рефлексу, виникнення спастичних судом в ручках і ніжках, геміпарези. Дитина починає пронизливо кричати. У крові відзначається лейкоцитоз більше 10⁹, в спинномозковій рідині - плеоцитоз з переважанням Нейтральні-філів (до 70-90%). Якщо не трапляється летального результату, відбувається відставання в психомоторному розвитку і судомні напади.

Діагностика протейний інфекції у дітей

Для постановки діагнозу потрібні бактеріологічні дослідження такого біологічного матеріалу як випорожнення, блювотні маси, сеча, кров, виділення з запальних оча­-гов на шкірі. Іноді досліджують на присутність бактерій воду, харчові продукти, змиви з предметів, які використовував хворий, з медапаратури, а також лікарські розчини.

У діагностиці важливі свідчення серологічних досліджень. Антитіла до аутоштамму протея починають виявлятися в РА з 5 6-го дня хвороби в титрах 1: 200 і 1: 400 з максимумом до 9-15-го дня від на­-чала захворювання (1: 400 1: 1600). Застосовують також РСК і РПГА.

Хвороби сечових шляхів з з протейной бактериурией сопровож­-даються появою антіпротейних антитіл в титрах від 1: 160 до 1: 640. При пієлонефрити септичних станах діагностичне значен­-ня надається титрам антіпротейних антитіл 1: 320 і вище.

Лікування протейний інфекції у дітей

Терапія кишкових інфекцій базується на тих же принципах, що і лікування інших кишкових інфекцій бактеріальної природи. Для лікування легких форм використовується коліпротейний бактеріофаг. Для лікування важких форм протейной інфекції у дітей застосовують антибактеріальні препарати, наприклад, захищені пеніпілліни, гентаміцин, цефалоспорини III покоління.

Нормалізацію мікрофлори кишечника в періоді реконвалесценції проводять за допомогою ПОЛИБАКТЕРИНА, біфідумбактерину, Лінекс, біфікол, ентеролу тощо.

Якщо сталося ураження сечовивідних шляхів і ниркової парен­-Хими, необхідно відновити нормальний пасаж сечі. Антибактеріальну терапію в даних випадках проводять при бактеріурії і ознаках пієлонефриту. Уроштамми протея стійкі до пеніциліну, еритроміцину, поліміксину і зберігають високу чутливість до препаратів налідиксової киць­-лоти.

Щоб посилити ефективність протівопротейних препаратів, їх поєднують з іншими. Наприклад, фурадонін поєднується з еритроміцином, невиграмон з левомніетіном, ампіцилін з геітаміціном.

Уповільнені процеси лікуються комплексної терапією, з включенням імуномодуляторів, наприклад, нуклеината натрію, метилурацилу, а також вакцини з бактерій роду Proteus або аутовакцини. При важких формах хвороби лікарі іноді прописують коліпротейний плазму і антіпротейную імунну сироватку.

прогноз

Несприятливим наслідків загрожують випадки генералізованих захворювань у новонароджених недоношених дітей. Гострі кишкові інфекції, викликані протеями, закінчуються в більшості випадків одужанням дитини. Перебіг протейной інфекції буває наполегливою, з рецидивами. В останні роки часто формується уповільнений пієлонефрит, що важко піддається лікуванню.

Профілактика протейний інфекції у дітей

Специфічних профілактичних заходів протеозов поки що немає. Для попередження протеозов важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних правил. Великі труднощі перед­-ставлять боротьба з нозокомиальной протейной інфекцією, особливо в па­-латах для новонароджених і в урологічних стаціонарах. Для зниження ризику інфікування протеєм в зазначених медичних учреждено­-ях необхідно поряд із застосуванням дезінфекції та антисептичних засобів orpaнічівать інвазивні маніпуляції до мінімуму.