Муковісцидоз

зміст

1. Що таке Муковісцидоз -
2. Патогенез (що відбувається?) Під час муковісцидозу
3. симптоми муковісцидозу
4. діагностика муковісцидозу
5. лікування муковісцидозу

Відео: Муковісцидоз - найчастіше генетичне захворювання

Що таке Муковісцидоз -

муковісцидоз відомий як спадкове захворювання, що характеризується системним ураженням екзокринних ж­-ліз, що обумовлює порушення органів дихання у поєднанні з захворюванням органів травлення. Назва захворювання не загальноприйнята: в США, Англії, Австралії, Канаді та ряді дру­-ох країн його називають кістозний фіброз підшлункової залози, що пов`язано з найбільш характерними морфологічно­-ми проявами саме в цьому органі.

Відео: Олена Малишева. Симптоми муковісцидозу у дітей

В Європі і в нашій країні користуються терміном «муковіс­-цідоза », утвореним S. Farber в 1944 р від слів mucus - слиз і viscus - пташиний клей (в`язке речовина, яке підлозі­-ють з гостролиста).

Клінічна картина муковісцидозу вперше описана G. Fanconi і ін. В 1936 р S. Farber (1944) звернув увагу на значення підвищеної в`язкості слизу, що виділяється слизової­-ми залозами різних органів, як на один з основних фак­-торів в патогенезі хвороби. У 1953 р P. di Sant-Agnese устано­-вил підвищення концентрації електролітів (Na і С1) в поті у хворих на муковісцидоз в 2-5 разів проти норми. В даль­-нейшем було виявлено зміну електролітного складу секрету слинних і слізних залоз, що підтвердило представ­-ня про муковісцидоз як про системний поразку екзокрін- про них залоз.

За даними М. І. Рейдерман (1974) і ін., Частота борошно-вісцідоза серед новонароджених складає 0,24-0,5%₀. біль­-шинство авторів, визнаючи спадкову обумовленість захворювання, вважають характерним аутосомно-рецессівнийтіп спадкування, причому частота гетерозиготних носіїв гена на Європейському континенті становить 2-5%• За даними аутопсії, муковісцидоз як причина дитячої смертності ска­-чен в 2-6% випадків. Серед дітей, які страждають хронічними і рецидивуючими захворюваннями легенів, муковісцидоз диаг­-ностіруется значно частіше - в 10-20% випадків [Рачіі-ський С. В. та ін., 1974 Студеникин М. Я. і Чупіч В., 1977].

Патогенез (що відбувається?) Під час муковісцидозу

Патогенез муковісцидозу остаточно не встановлено. про­-явища захворювання пов`язані з виділенням деякими зовн-несекреторнимі залозами секрету підвищеної в`язкості. за­-трудненія його евакуації ведуть до закупорки вивідних проток залізистих органів, слизових залоз бронхіального дерева і шлунково-кишкового тракту. В результаті цього в підшлункова­-ної залозі, в легенях, печінці та кишечнику відбуваються вторинний­-ні зміни (обтурационно-воспалітелитие процеси і фер­-ментатівние порушення). Розвиток запалення і фіброзу ве­-дет до вторинної недостатності органу. В секреті бронхіаль­-них залоз виявлено підвищений вміст фосфору і сни­-ються концентрації натрію і калію, що, на думку ряду ав­-торів, може зумовити збільшення в`язкості слизу. большин­-ство дослідників вважають, що при муковісцидозі є кількісні порушення секреції слизу без специфічних змін її складу. Причини порушення змісту елек­-тролітов в секреті потових, слинних і слизових залоз до на­-стоїть часу залишаються нез`ясованими.

Для розуміння деяких сторін патогенезу ураження легень при муковісцидозі велике значення мають роботи В. Spock і співавт. (1967) (цит. За С. В. Рачинской і ін., 1974), які виділили з сироватки крові хворих на муковісцидоз фак­-тор, здатний порушувати типові руху ворсинок епіте­-лия трахеї.

симптоми муковісцидозу

. Прийнято розрізняти чотири клінічні форми муковісцидозу, які, за даними С. В. Рачіпского і ін. (1974), зустрічаються з наступною частотою: меконіальний илеус - 5-10%, кишкова форма - 5%, бропхолегочная фор­-ма - 15-20%, змішана легенево-кишкова - 65-75%.

меконіальний илеус характеризується появою в перші дні життя ознак високої кишкової непрохідності (РВО­-та з домішкою жовчі, наростаючий ексікоз і токсикоз, відлупцюю­-нення живота, неотхожденіе мекония). При розриві або перфо­-рації кишкової стінки виникає меконіевой перитоніт.

кишкова форма проявляється після переведення дитини на штучне вигодовування ознаками порушення ферментів­-тативного активності підшлункової залози. Розвиваються сте-аторея, дистрофія, Гіпоавітаміноз. Гнильні процеси в кишечнику призводять до здуття живота і появи рясного смердючого стільця. Часто спостерігаються болі в животі. У калі визначається нейтральний жир. В 9-22% випадків розвивається біліарний цироз печінки. Нерідко захворювання ускладнюється випаданням прямої кишки.

Відео: Муковісцидоз як вирок ..

при броіхолегочной формі на перший план виступають при­-знаки поразки дихального апарату, які зазвичай віз­-ника па 1-2-му році життя. Повторні бронхіти і пневмо­-ванні, частіше двосторонні, полісегментарна з розвитком ателек­-тазів і пневмосклерозу мають затяжний перебіг. кашель на­-вязчівий, болючий, нападоподібний (коклюшсподоб-ний). Мокрота слизисто-гнійна і гнійна, в`язка, відходить іноді важко. При тяжкому перебігу можливі легеневі кровотечі.

У легенях постійно вислуховуються дрібно- та среднепузир-чатие хрипи. Часто виявляється синдром бронхіальної обструк­-ції, іноді обумовлений бронхоспазмом (астматичний ва­-риант). При загостренні процесу спостерігається підвищення тим­-температури до 38 ° С, посилюються кашель і задишка.

Мабуть, прояви респіраторної алергії можли­-ни тільки при зменшенні інфекції в бропхолегочной систе­-ме, що і визначає більш сприятливий перебіг. На броп-хограммах нерідко виявляються бронхоектази, локалізується­-ються як в нижніх, так і в верхніх частках обох легень.

діагностика муковісцидозу

При лікувально-діагностичної бронхоскопії в трахеї і бронхах визначаються запальні зміни різної інтенсивності: від обмеженого катарального до дифузного гнійного ендобронхіта. Характерні гнійні пробки в гирлах розширених слизових бронхіальних залоз. Мокрота в`язка, слизисто-гнійна, часто розташовується у вигляді циркулярних по лос на стінках трахей і великих бронхів. Електровідсмоктуванням вона аспирируется насилу. Характерна кровоточивість слизової оболонки.

Відео: "дихання" - Х / ф ("жити з муковісцидозом")

Дослідження зовнішнього дихання вказує на обструктівпие порушення дихання, що локалізуються в області бронхіол і дрібних бронхів. У важких хворих розвиваються змішані порушення вентиляції і створюються умови для розвитку артеріальної гіпоксемії, легеневої гіпертензії та ле гочного серця. При легеневій і змішаній формі муковісці-доза виявляються зміни структури &вважають, що у здорових людей старше 40 років можуть спостерігатися більш високі показники електролітів поту. У той же час у частини дорослих хворих на муковісцидоз концентрація натрію і хло­-ра поту не перевищує нормальних значень (30-50 ммоль / л). Діагностичне значення в таких випадках надається п р о б е&bdquo- проведеної після навантаження альдостероном в дозі&rsquo- 0,1 мг / кг маси хворого протягом двох днів. При цьому на тлі гіпохлорной дієти вміст натрію в поті не знижуючи­-ється. Замість альдостерону навантаження можна проводити Докса або 9а-фторгідрокортізон. Виявлення позитивної пото­-вої проби у ряду хворих з виразковою хворобою дозволило-припустити, що деякі з них є носіями гена муковісцидозу. Деякі автори пропонують вважати наявність цукрового діабету і виразкової хвороби у родичів одним з факторів, що підтверджують муковісцидоз у пробанда.

рентгенологічні зміни у дорослих неспецифічні. Характерні верхнедолевого поразку, особливо справа, пери-фокальна емфізема, локалізовані ателектази. бронхо­-графічно виявляються бронхоектази з ураженням крейда­-ких і субсегментарних бронхів. Функція зовнішнього дихання&rsquo- порушена за рестриктивному і обструктивним типом. Є перфузійному-вентиляційні порушення при нормальній диф­-фузионной здібності, розвиваються гіпоксемія ігіперкапнія.

Жінки, хворі на муковісцидоз, які вступають в шлюб ,. здатні мати дітей, хоча під час пологів можливий розвиток легеневої недостатності. Чоловіки бездітні. При вступі в шлюб гомозиготною хворий зі здоровим чоловіком все діти є носіями гена муковісцидозу. При шлюбі гомозиться­-Готня хворий з практично здоровим гетерозиготних носи­-телем гена 50% дітей виявляються здоровими носіями гена ,. а 50% - хворими.

Профілактика муковісцидозу вкрай утруднена в зв`язку з відсутністю достовірних критеріїв діагнозу гетерозиготного-носійства патологічного гена.

лікування муковісцидозу

Існуючі лікувальні заходи, в основному симпто­-матические, безсумнівно, можуть являти собою удосконалення прогнозу бо­-лезни, особливо при ранній діагностиці і лікуванні.

Дієтотерапія передбачає обмеження жирів з одне­-тимчасовим призначенням жиророзчинних вітамінів (A, D, Е) і збільшення споживання білка до 2-5 г на 1 кг маси. При ферментативної недостатності підшлункової залози необ­-ходима замісна терапія панкреатином, панзинорм^-форте, фесталом.

Найбільше значення мають лікувальні заходи, направ­-лені на попередження та ліквідацію патологічного про­-процесу в бронхолегеневій системі. Це досягається поліпшенням&rsquo- дренажної функції бронхів за допомогою аерозольних інгалят­-ций 2% розчином соди і 3% кухонної солі в поєднанні з муколитическими засобами (ацетилцистеїн, бисольвон, борошно-мист, хемотрипсин дезоксирибонуклеаза і ін.). Останні сприяють розрідженню в`язкого секрету. найбільш ефек­-нормативним муколітик слід вважати 10% .ацетілцістеін для внутрішньом`язових ін`єкцій (20-30 мг / кг на добу), применяе­-мий дітям грудного та дошкільного віку курсами по 10 14 днів. Перспективно використання препаратів а% nbsp- і функції міокарда.

для змішаної легенево-кишкової форми, зустрічається найбільш часто, характерне поєднання симптомів ураження респіраторного та шлунково-кишкового тракту. При аборті них і стертих формах розпізнавання хвороби можливо лише то на підставі лабораторних тестів, частіше ж захворювання помилково розцінюється як рецидивний бронхіт або хронічна пневмонія.

Діагноз муковісцидозу заснований на поєднанні ознак, запропонованих P. di Sant-Agnesse (1956): 1) підвищення концентрації електролітів пота- 2) наявність хронічного jSponxo-легеневого процесу-3) виявлення подібних захворювань у бра­-тьев і сестер (сімейний анамнез) - 4) відсутність або знижено­-ня змісту ферментів підшлункової залози в Дуодено­-ному соку.

Прийнято вважати верхньою межею норми для концентрації­-ції електролітів поту 40 ммоль / л. При показниках Na і С1 40-60 ммоль / л необхідні динамічне спостереження і обсле­ дование, особливо при наявності клінічних симптомів. Для виявлення гетерозиготного носійства запропоновані: тест Спо­-ка, бромідний потових тест, виявлення при фарбуванні толуіді-новим синім метахроматичні включень в клітинах куль­-тури фібробластів шкіри. Однак в даний час немає на­-надійно тесту для виявлення гетерозиготних форм муковісці-доза, так як основний генетичний дефект захворювання ще не встановлено.

В останні десятиліття значно збільшилася кіль­-ство спостережень муковісцидозу у підлітків і дорослих, що пояснюється, по-перше, поліпшенням діагностики і медицин­-ської допомоги хворим дітям, яке значно збільшило •термін життя таких хворих, і, по-друге, інтересом, що виникли у терапевтів до цього захворювання.

У підлітків і дорослих необхідно виключити муковіс-цідоза при: 1) розвитку хронічного дифузного запалення в бронхолегеневій системі (часто з дитячого віку) - 2) при­-ступообразном кашлі з в`язкою трудноотделяемой мокротой- 3) наявності таких об`єктивних ознак, як інфантильне статура, виражений дефіцит маси тіла, деформація важкою клітини і нігтьових фаланг пальців, округле одутло­-ватое особа, ураження придаткових пазух носа # - 4) поєднанні лораженія органів дихання з виразковою хворобою, хронічним гастритом, епізодами абдомінальних болей неясної етіології, симптомами недостатності зовнішньосекреторної функції під­-шлункової залози, юнацьким діабетом, важко піддається­-ся лікуванню, кишкової непроходімостью- 5) обтяженому се­-Мейном анамнезі (особливо при наявності в даній сім`ї слу­-чаїв муковісцидозу).

Муковісцидоз у дорослих протікає повільно, але з завзято прогресуючими респіраторними порушеннями. Типовий болісний спазматичний кашель з трудноотде­-неушкодженої густий і в`язкої мокротою. легеневі пора­-вання протікають по типу хронічного обструктивного брон­-хіта, бронхоектазів, можливо кровохаркання. Відомо, що у дорослих, які страждають хронічними обструктивними емфізему­-мій, рівень хлоридів у поті підвищений і клінічна картина нагадує стерту форму муковісцидозу.

для діагнозу використовуються також дані про концентрацію Na і С1 в поті хворих, проте ряд дослідників D1